розшифрування Рукопис Войнича,расшифровка Рукопись Войнича, decoding of „Manuscript Voynicha”

среда, 6 октября 2010 г.

Latin and Cyrillic alphabets - John Stojko




It is taken from a book „Mountain of Ora” [Osypchuk-Skorovoda V.S. „Mountain of Ora” - Kyev: FOP Steblyak - 2010 - 160 p.]

В статті „Рукопис Войнича”. Можливість прочитання тексту на прикладі розшифрування перших 20 сторінок  ( http://mykola.com/index.php?option=com_content&view=category&id=39&Itemid=34 ) представлено уточнення алфавіту Дж. Стойко \\ In the article „Char-Book. From experience of decoding of „Manuscript Voynicha” is presented clarification of alphabet of J. Stoyko

30.06.2014
У київському Будинку письменників відбулася презентація версії розшифрування 240 сторінок тексту Manuscript 408 ("Рукопис Войнича") - «Чар Книга 1.0: Про віру і волю» за реконструкцією Євгена Чорного.
Вів літературознавець В. Осипчук-Скоровода.
http://www.ex.ua/79222936 (фото-звіт у низу сторінки)


06.30.2014 in the House of Writers (Kiev) held
presentation the version decryption of the text Manuscript 408
(all 234 pages)
("Voynich Manuscript") - " Char Book 1.0: About faith and freedom

by reconstruction Ievgen Chornyi.
Tue literary V. Osipchuk-Skovoroda.
http://www.ex.ua/79222936  (photo-report at bottom of page)

Book (cost 10 USD) are available in Kiev:
- On one of the books out, that on the Maidan
- In Kyiv House of Writers (St. Bankovaya 2)
- The book market Petrovka 51 number 6 position (Monday - Closed)
- To order through the mail (shipping cost specified under the recipient country)

more:  http://or-ch-blog.blogspot.com/2014/07/manuscript-408-voynich-manuscript.html 

Ukrainian language is key for reading the Manuscript.

 “This am applying all, belive, as is God's will. All of those not belonging to us the faith shall subdue and shall preserve the thought”. This is how we may read the first two lines of text of the Manuscript using decryption method proposed by John Stojko. According to his hypothesis, the text was written in ancient Ukrainian. "Encryption" of the text is determined, firstly, by use of original graphemes and, secondly, all of the written words use reaonly. John Stojko proposed his version of the alphabet of the Manuscript’s graphemes and their correlation to Cyrillic and Latin alphabets. [1]
In 1978 John Stojko published a brochure «Letters to God’s Eye» (New York, 1978). [2] In this version of the reconstruction he provides the decryption of nine text’s pages. Pages were taken selectively, starting from page 15v. The text of «Letters to God's Eye» has gained popularity in Ukraine, but J. Stojko’s hypothesis has not yet been considered as a legitimate version in academic circles. More often scientific reviews critically meet Stojko's hypothesis and his translation of the text. [3]
However, basing on this hypothesis, other attempts to reconstruct the Manuscript’s text have succeeded.([4] and [5]) Applying an improved Stojko's method, a version of the decryption of the first 20 pages of Manuscript has been published in 2011. [6]
  1. ^ Cyrillic and Latin alphabets J. Stojko
  2. ^ The Voynich Manuscript/John Stojko
  3. ^ Grabowicz G. Phrase of national mystification/ / Krytyka — No 6 (44). — 2001. — p. 14-23
  4. ^ Osipchuk-Skorovoda V.S. - "Mount Ora" - Kiev: 2010-160p
  5. ^ Chornyi E. "Char-book. From experience of decoding "Voynich Manuscript" - Language and history: a collection of scientific papers. - Kiev: KNU, 2010. - V.135. - р. 39 -71.
  6. ^ E. Chornyi "Voynich Manuscript. Ability to read the first line. - Language and history: a collection of scientific papers. - Kiev: KNU, 2011. - V.150 - р. 70 -72 
24.03.2014
Чар Книга 1.0: Про віру і волі - це версія повного прочитання тексту рукописної книги, створеної в першій половині 15 століття і відомої під назвами: Manuscript 408, Voynich manuscript або "Рукопис Войнича".
Чар Книга 1.0 у електронному вигляді
 http://store.kassiopeya.com/product_info.php?products_id=1315
кількість сторінок: 345
мова видання: українська
рік видання: 2014
автор реконструкції: Є.
Чорний

Char Book 1.0: About the faith and the the will - this is the version of the full reading of the text manuscript, created in the first half of the 15th century and is known as: Manuscript 408 or "Voynich Manuscript."
Char Book 1.0 electronically  
http://store.kassiopeya.com/product_info.php?products_id=1315
number of pages: 345
Language: Ukrainian
Publication Date: 2014
by reconstruction: IE.
Chornyi

Чар Книга 1.0: О вере и воле - это версия полного прочтения текста рукописной книги, созданной в первой половине 15 века и известной под названиями: Manuscript 408, Voynich manuscript или "Рукопись Войнича".
Чар Книга 1.0 в электронном виде  http://store.kassiopeya.com/product_info.php?products_id=1315
количество страниц: 345
язык издания: украинский
год издания: 2014
автор реконструкции: Е. Чорный

среда, 17 марта 2010 г.

Voynich Manuscript Ілюстрація до стор.77r - рукопис Войнича















Voynich Manuscript. Розшифрування. Рукопис Войнича. Ілюстрації до стор. 77v










Чар-Книга. З досвіду розшифрування „Рукопису Войнича”.

1/ Абетка Дж.Стойко . . /

2/ Уточнення графем












***
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
***
Чар-Книга. З досвіду розшифрування „Рукопису Войнича”.
Чорний Є.В.
Розглядається питання можливості реконструкції тексту „Рукопис Войнича”. Надаються зразки розшифрування на прикладі сторінки 77.
Ключові слова: літературознавство, історична пам’ятка, рукопис Войнича, реконструкція.

Чар-Книга. Из опыта расшифровки "Рукописи Войнича”.
Чорный Е. В.
Рассматривается вопрос возможности реконструкции текста «Рукопись Войнича». Представлены образцы расшифровывания на примере страницы 77.
Ключевые слова: литературоведение, языкознание, историческая памятка, рукопись Войнича, реконструкция.

Char-book. From the experience of decyphering "Voynich Manuscript".
Chorny E. V.
Researching of the possible text reconstruction of "Voynich Manuscript". The submitted samples of the decyphering by the example of the page 77.
Keywords: literary studies, linguistics, historical reminders, Voynich manuscript, reconstruction.
***
Ор дума мудро!
Дещо з історії питання.
З майже 500-річною історією малоуспішних спроб прочитання тексту загадкової книги, знаної як «рукопис (манускрипт) Войнича» (Voynich Manuscript) , не важко познайомитись у загальних рисах за допомогою інтернету ( напр. http://ru.wikipedia.org/wiki/Ð ).
Цей рукопис, фактично книга, бо має біля 240 пергаментних сторінок, посідає нині , як часто повторюють в різних інтернет-публікаціях, місце „святого Грааля кріптографії”, оскільки зусилля різних провідних кріптоаналітики щодо прочитання цієї книги, на думку більшості фахівців і спостерігачів, так і не призвели до якогось прийнятного результату.
***
Запропонований Дж. Стойко ( John Stojko ) підхід і відповідний варіант реконструкції 9 сторінок тексту, відомий в Україні як «Послання оріян хозарам»[1], сприймається іноземними і деякими вітчизняними дослідниками як «екзотичний», у порівняні з іншими існуючими. Проте, варіант запропонований саме Дж. Стойко є, по-перше, зрозумілим і логічним с точки зору методології здійснення самої реконструкції, а, по-друге, завдяки йому було отримано деякий осмислений текст.
Хоча сам зміст тексту-реконструкції і викликає певне незадоволення у читача. Як уявляється, цілком справедливі нарікання. Текст має досить багато плутаних речень, незрозумілих імен якихось історичних постатей.
Але це не заперечує головного здобутку Дж. Стойко – принципову можливість саме за таким підходом здійснити прочитання тексту, який на протязі вже не одного десятиліття вважається чи не „найтаємничим” серед відомих нині раритетів, оскільки інші способи, які знаходяться у розробці, не дали досягнути навіть такого результату.
Щодо можливих причин недоліків тексту «Послання оріян хозарам», наскільки це вдалось зрозуміти в ході власної праці над реконструкцією тексту, трохи далі.
Оскільки при проведені реконструкції, яка пропонується в даній публікації, застосовувався саме методичний підхід Дж. Стойко, доцільно нагадати, що він основується :
1. текст «рукопису Войнича» написано українською мовою,
2. „шифрування” тексту полягає в самобутності графем, якими написано текст, та в тому, що для написання слів було застосовано той варіант письма, коли використовувались лише одні приголосні літери ( тобто голосні літери у тексті відсутні ).
При цьому Дж. Стойко була запропонована певна абетка-відповідник графем оригіналу з літерами кирилиці та латиниці (див. 1/).
***
Нещодавно з’явилась книга «Гора Ора» В. Осипчука-Скороводи[2], де було надано свій варіант реконструкції окремих сторінок з рукопису, серед яких і ті, що були наведені у «Послання оріян хозарам». Він також базується на використанні абетки-відповіднику, який запропонував Дж. Стойко, та припущені щодо використання приголосних. Певним досягненням цього варіанту реконструкції, у порівнянні з варіантом Дж. Стойко, можна вважати те, що, в ході його критичного обговорення, було поставлено питання, яке має дуже важливе значення. Саме для того, щоб можна було говорити про отримання варіанту прочитання тексту оригіналу, який є максимально наближеним до змісту записаних думок саме автором рукопису.
***
Результати здійснення реконструкції
Такою принциповою вимогою, при здійснені реконструкції тексту т.зв. „рукопису Войнича”, є вимога обов’язкової наявності у реконструйованих словах всіх без винятку літер оригіналу. При цьому також принципове значення має заборона додавати якісь зайві приголосні літери, які відсутні у тексті оригіналу. Тобто в ході реконструкції рядків тексту оригіналу мають бути використані тільки такі слова, приголосні літери яких точно відповідають послідовності приголосних оригіналу.
Це унеможливлює різні „вільності” щодо застосування чи такого, чи іншого слова, які породжуються в силу якихось особистих уподобань вже самого „дешифратора” тексту. А насправді, спотворюють зміст оригіналу.
Той, хто спробує хоча б на прикладі одного рядка відновити текст оригіналу, може легко пересвідчитись, наскільки важливим є така вимога. Бо будь-яка зміна послідовності приголосних по відношенню до оригіналу, відкидання „зайвих приголосних” в одних місцях та „додавання не існуючих приголосних” за рахунок вписування слів, в яких наявні інші приголосні літери, - все це неминуче призводить до будь-яких завгодно відхилень у розуміння змісту тексту. Таким чином відбувається не наближення до розуміння саме змісту оригіналу, а відхилення від цього змісту, заплутування, придання тексту тих смислів і уявлень (через застосування невідповідних слів), які не відповідають думкам автора, бо просто відсутні у тексті.
***
У вже згаданих опублікованих варіантах реконструкцій „рукопису Войнича” в більшій, чи меншій мірі спостерігається порушення цього правила. Як уявляється, враховуючи власний досвід реконструювання, саме не дотримання цього правила суттєво вплинуло на те, якого змісту тексти були отримані в результаті цих реконструкцій.
***
Питання правомірності того чи іншого тексту реконструкції, тобто застосування того чи іншого слова, має й інші проблеми, які пов’язані з самим текстом оригіналу. І що також породжує свої неоднозначності щодо застосування одного чи іншого слова. Бо від зміни навіть однієї літери починає змінюватись певний вислів, а отже у тексті починають з’являтись різні смисли.
Ці питання достатньо специфічні і можуть бути цікаві лише тим, хто візьметься самостійно відновити для сучасного читання текст рукопису. І, відповідно, отримає свій досвід і розуміння тієї пластичності тексту, коли застосування такого чи іншого слова змінює смисл певного речення, а це призводить до породження думок різної спрямованості.
Це дуже важливі питання стосовно саме достовірності змістів між текстом оригіналу і того, який отримано в результаті певного „розшифрування”. Про це буде в подальшому, а поки можна зазначити, що тут і питання, наскільки точно визначено, яка саме приголосна написана в оригіналі, наскільки правильні певні припущення стосовно того, як розуміти пробіли між певними групами приголосних в різних випадках. Як розуміти різні написання одних і тих же приголосних, особливо певне їх сполучення, які періодично повторюються в оригіналі та інше.
***
Вирішення деякою мірою цих питань знайшло відображення у тому, що надається для ознайомлення, як можливі змісти тих текстів, що були записані у рукопису. Для прикладу і зацікавлення охочих до участі у проведені реконструкції за методою, що запропонована, надаються лише дві сторінки, які на розвороті книги мають нумерацію – 77. Ці сторінки взяти, оскільки для стор. 77r (права) існують відповідні тексти попередніх реконструкцій, які будуть також наведені для можливого порівняння. В той же час стор. 77v (ліва) ще не була жодний раз реконструйована, наскільки це мені відомо, тому варіант її тексту поки що не має з чим порівнювати.
***
На прикладі цієї реконструкції можна, в першу чергу, впевнитись у справедливості методичного підходу Дж. Стойко. З другого боку, оцінити, наскільки дотримання вимоги „з точністю до титли” дозволяє отримати змістовний текст, покращує чи погіршує смислове розуміння предмету написання самим автором. Хоча це поки що треба розглядати лише як наближення на рівні попереднього аналізу і оригіналу, і абетки-відповідника. Зрозуміло, що остаточна редакція тексту кожної сторінки може бути здійснена лише при умові отримання повного тексту всієї книги.
***
Нижче подано дві тематично різні версії, що були отримані при реконструкції тексту сторінки 77 ( 77v та 77r – за прийнятою нумерацією у бібліотеці Йєльського університету (США) - Yale Library). Одна версія має тематичну спрямованість, умовно кажучи, „світоглядного характеру”, друга версія - „рецептурного характеру”.
Щодо причин такої неоднозначності і чи можна сприймати таку багатоваріантність, як правдивий змістовний текст, - деякі міркування із власного досвіду реконструкції „рукопису Войнича” будуть надані в подальшому.

Для порівняння також надаються тексти реконструкцій стор. 77r, які були опубліковані у «Послання оріян хозарам» Дж. Стойко та «Гора Ора» В. Осипчук-Скоровода. Варіант реконструкції стор. 77v не має з чим порівняти, оскільки інших її реконструкцій, за моїми даними, поки не було опубліковано.

Для зацікавлених проаналізувати і отримати власне уявлення щодо, взагалі, правомірності такого підходу, наскільки доцільними є вибрані авторами різних реконструкцій ті чи інші слова і, відповідно, мати свою думку щодо змісту текстів – в кінці надаються також ілюстративні матеріали по стор. 77. Як приклад певного „трафарет-конструктора”, який допоможе зрозуміти, чим обумовлена дуже незвична „пластичність” у прочитанні тексту оригіналу. Водночас, дає можливість побачити, в чому полягають різні „незрозумілі” місця тексту.
В трафаретах до стор. 77r подані варіанти прочитання груп приголосних до кожного рядка у відповідності до графем оригіналу за абеткою, що надана вище, та попередній добір реконструкції з можливих слів (один з рядків – набір літер кирилиці за даними у «Гора Ора» В. Осипчук-Скоровода ) .
Реконструкції тексту сторінок 77 „рукопису Войнича”

Версія світоглядного характеру
77 V
1. Сни оті неук усе \ під науку сує\ Святу волю\ в кабалу\ повели\ кумири\ Усе вище під науку сує\ Своє ото наука ся,\ своє ото неук сіє\ Святе наукою сяє, як і було\
2. Волю під науку усю\ свою, але підня на хиби?\ Се гає Ора пору\ Се пне наука ося?\ Яве те неук усе,\ але під науку сю\ і упаде\ під кабалу\ По неуку се\ усе волі тяга
3. Святе нині несе\ під науку усе\ Святе нині хова\ Усе викосе те наше,\ своє тяне косе \ Ор підня на коси \ ото боже озій[3]? \ Підневоле \ ото не науку, \ а ширше
4. Ухопе не мало \ та піднесе \ і свале, \ попада усе \ Поневолі \ волю упине хибу\ Воля \ упаде\ Волю підня накосо, \ святе - накося\ повикуси
5. Ото пану хиба у Орі?\ Умаля боже,\ пан питає усе,\ де буле?\ Підня косе\ святе буле\ понакосе, \ смуту неука осю\ свале \ під неука усе\ Уловили?
6. Сум путає усе,\ ковиляє покуса,\ як піде нині у кабалу\ Святе поле\ понакосе\ кабалу,\ підня коси\ Світу нині якого\ кабала\ волю упасає?\
7. Лопне як усе\ піднє кабали,\ освіте неуку усю \ мету булу,\ упине косе\ Святе буле\ під неука усе,\ по наукі осе?\ Ся воля\ - покосе\ любе зло?
8. Думи Ора \ піднімали \ покусу?\ Святе нині укаже,\ як убере\ під неука усе,\ понакосе\ світи булі\ По накосу\ святе носе,\ але піднакосе\ кабалу\
9. Яке обирає\ понині кабалу?\ Усе нині косе \ у сні на коні несе\ Воля понесе,\ але понесе\ усе накося\ Ум Ора\ пне у носа,\ свале\ Ор бурі боре\
10. Свале\ те божий\ під носа
11. Ото не кабала,\ а Око божий?\ Явить божий\ під неука усе\ святу науку усю\ Осе вітає бо озій\ Яве ото неуку усю\ хибу у дусі
12. Воля по неуку усе?\ Ося воля, під неука усе,\ святе пану укосе \ Смуту не унесе \ Око божий\ Вловили?
13. Святе божий \ підневоле? \ Не те неуку усе \ святе несе? \ Святе буле - \ кабала, \ яка убулося?
14. У сварі божий\ піднесе \ світ божий \ і поубуле \ у боже озій \ По неуку усе \ се воля?
15. Яке божий \ добули по неуку осе? \ Святе – накося! \ Святе буле \ під неука \ то неволя усе
16. Святе було?\ Де умале по неуку осе, \ піднесе \ оце по вірі. \ Своє ото Буде -\ воля того, \ як обере віду сю
17. Як буле упине усе \ і свале \ по неуку усе? \ Яве своє тобі озій \ в люті божий \ Попита усі \ світи булі, \ які убира
18. Святе боліє \ і понині іде \ у болі \ під науку осю \ Як Ум Ора божий \ волю \ освіте усю, \ понуде \ волю у кабалі
19. Око божий, \ підня, на те несе? \ Своє тяне неук усе\ Око божий \ яко би зле? \ Святе неуку усе \ сум - ото неуку усе \ дає воля
20. Але повір -\ Віз є жий \ Підня як усе, \ світе божий \ Діє божий, \ як і було \ Підня на коси, \ смуту нині косу \ робили
21. Як убозі ревли, \ підня кеси! \ Ор упаси! \ Під невіру \ святе неук усе \ у освіту сує \ Попутає усе \ Освіту посіє? \ Лукавили
22. Оте під неука усе \ своє тобі, а озій \ пне у кабалу? \ Чи по неуку усі \ опиняться \ де буяє озій? \ По неуку усе \ смута, бо озій \ воліє
23. Се і упне косе ?\ Святе неуку усе \ освіте наука? \ Воля \ під невіру -\ воліє покуси \
24. Ото і п’ємо\ у купі усі\ Але під неука усе\ укаже лише,\ як було\ Як підня не укаже\ ще і поневоле?\ Луче воля\ мала\- понині каже\ святе усе
25. Піднесе\ волю \ і, підня, унесе\ святе неук усе?\ Але по неуку усе\ святе божий\ кабала \ Око божий\ упине косе
26. Своє обере, \ під неука усе,\ світ божий?\ Підпута усе\ своє ото неук усе\ Ор упорає\ волю оту неука усю\ ліпше
27. Усе пан носе\ своє, лає під науку усе \ Святе буле\ у пні косі? \ Світ божий \ у пні і пута усе, \ своє та буле ?
28. Світ божий \ нині не тіше\ Ора у горі\ По неуку усе \ святе – буле,\ яке убере \ Усе \ своє ото боліє\ у кабалі, \ Ор бає[4] озій
29. Де воля тупа неука ося?\ Підбирає \ суто буле \ якось \ і косо по накосу\ люте понесе\ Усвоє те неук усе - \ Ор понукає
30. Ото повір, \ підня, унесе \ святе обузой \ Святе убозій - \ підневоля\ Своє тяне неук усе\ у святе буле, \ яке бере усе
31. Своє ото пасе\ світу на зло \ Під науку осю,\ смутне якесь, \ але по неуку усе \ Святе неук усе \ свале, \ Ор божий \ і понесе
32. Де по неуку усе \ своє ото бере, \ добра \ мало \ Підня, неук усіє \ освіту обузой \ Упізнаша \ Ор Ум жий,\ як божий\ піднесе
33. Ото воля у кабалі,\ під неука усе?\ Своє тяне косе\ у святе убозій,\ і кволе понині, і косе \ Ор волю пне косу \ свою ту неуку усю
34. Копне волю \ ту по неуку усе, \ де ум пута несе \ у святе буле\ Святе буле \ під неука осе, \ під волю косу ?\ Святе буле,\ яке обурює?
35. Своє те не несе \ Ору воля \ поки є віра \ Пан несе \ своє та божий?\ Дає божий \ під науку осе?\ Святе нині косе \ світ бо зло
36. По наукі усе \ ліпе - наука ся? \ А люте - божий ?\ Косе \ святе буле, \ яке боре \ поки убозій ,\ але яке і понесе \ Воля Ор божий\ велика єси
37. Ото понаносе, \ святе нанесе, \ святе миле\ Але по неуку се\ поневолити божий \ має ту волю
***
77R
1. Що воля, яка буде, бо узріє мале \ святої волі?\ Понесе\ усе вище понакосу \ Своє щепе неук усе \ косе, але понуде\ в люті на коси\ Уловили усе?
2. Ота воля поки боре?\ Піднесе\ своє ото божий, \ свою ото неуку усю\ святу волю\ Покосе\ світ убозій \ Опине ото нас\ де і були\
3. Своє тяне неук усе\ Святе божий \ під науку осю\ По малу\ під неука усе,\ під пута унесе\ Святе нині укосе?\ Яви оті нині коси -\ поб’є зло
4. Де воля ота нині якась?\ Своє ото нині косе,\ своє як мука усе\ Підня як божий,\ понукає усе\ під не Око божий\ Підневоля волю,\ понука\
5. Світу муку осю\ свале, підня науку осю\ під волю \ Ото неук усе\ понакосе\ Але підня, неук усе\ своє тяне косе,\ свале буле \ по наукі усе\
6. Дія ума типун несе\ Дає убозій,\ підня неволю,\ свої ото муки усі\ Світ божий \ під науку осю\ свою тяне неук усе\ Своє ото неуку усе\
7. Святе не уника се \ Підня косе,\ своє ото мало\ піднакосе \ святе божий\ Піде нині тиша,\ святе нині як усе\ Але і понакосе. Уловили?
8. Дає, підня косе,\ своє ото божий\ Понука усе \ святе божий \ під неука усе \ своє, але понині кажу: \ своє тяне неук усе \ Уловили?\
9. Своє тне неук усе\ своє ото нині косе \ Святе неук усе \ під ненауку сміша \ Дає божий підім’яти усе \ святе нині якось \ Уловили?
10. Око божий \ помикає се, \ але піднесе \ своє, але і горя понануде \ Підня, путає неук усе \ своє, але \ понині каже: \ своє ото божий\
11. Своє тяне неук - усе\ ліпе на усе, \ але підня носа, \ святе умикає усе \ Святе нині як усе \ своє те бере\ Світу не несе, \ але божий \ понесе\
12. Своє ото убозій \ підня, а буле \ святе нині косе? \ Своє ото наносе \ світу убозій \ Піднаносе \ своє ото неук усе.\ у кабалу понукає се\
13. Панує як божий, \ підня, як усе \ святе, нині косе \ Святе не косе -\ освіте на носі \ Понукає усе: \ підня, бери \ голе, божий, усе\
14. Сум ото на неука усе \ буле, \ лопне як усе \ Ор \ має озій[5] \ і пасе \ Понука божий, \ пне у носа, \ яве те неуку усе \ святіше \
15. Під нове утіше \ святе божий\ поникше \ Лопне як уся \ воля, підня косе \ Смута нині косе, \ понука усе \ святе буле\
16. Око божий\ яку волю\ під віру\ пуще несе ?\ У лице пне голе \ Піднабере \ своє, але упасе \
17. Яве ото неук усе:\ святе боре, підня косе\ Смуту булу \ під науку бере\ У кабалу понукає усе, \ яке боре віру \
18. Своє ото на неука усе \ святе нині косе \ Святе божий \ попитає усе \ Але нині неука усе \ у світі більше \
19. Дума ліпо неук усе \ у світі убозій \ Яве те божий, \ підня як усе \ святе, нині косе, \ своє ото не косе \
20. Воля понесе, \ своє ото унесе \ світу убозій \ У волі помикає ся, \ добре \ ламає зле \
21. Дає божий \ понині мало \ світу на науку сю \ Святе нині косе \ своє ото буле \
22. Святе божий \ попитає нас \ Дає божий \ своє, люте музой \ понині тіше \ Уловили?
23. Своє те убозій \ попитає усе \ Освіте на носі \ своє ото неуку усе \ Своє ото некосе, \ своє ото назріє усе \
24. Усмиряє \ убозій \ поневолі \волю \ Понабулу віру \ понаносе \ у сон ото нижній \ як ширше \
25. Око божий \ поникає усе \ своє, але утинає неук усе \ Своє ото нині неук усе \ добирає \ гоже жий \ Понині ото усе \ косе \
26. Святе божий \ підня косе \ по неуку усе? \ Усю волю пне косу \ святе божий \ Своє те божий \ понапитає усе - \ Ор божий \
27. Де воля та нині уся, \ яве те божий \ По неуку усе \ освіте убозій, \ підня науку осю? \ Освіте божий \ і понукає божий, \ і паняє [6] більше\
28. Як під науку осю \ ощипає неук усе \ своє ото убозій \ По неуку усе \ кволе упало, \ святе нині косе \ Святе буле \ влупе у носа \
29. Оте мове, але убозій \ понесе \ своє ото нині косе \ Своє те убозій \ помикає ся, \ понаносе, \ але і пне кажу \
30. Ще воля \ підня кусає? \ Своя муку се \ Святе божий \ попуще, унесе, \ свале \ люте божий \ Під неука се \ свале \
31. Умали божий - \ упне носа \ А підня - і пута унесе \ Але підня унесе \ і осуше те, божий \ Підня, не каже, \ але можий \
32. Яке боже озій? \ Воля \ умне укосе \ Яве те божий, \ підня неволю \ Своє ото божий \ підіма укаже, \ своє утіше
33. Як божий \ упаде, \ осю волю понесе \ Своє ото неуку усе, \ своє ото було \ Ор убозій \ поля дає, \ гаї Ору милі \
34. Святе не накоє осе, \ своє ото неука усе \ смутне накоє усе \ Святе нині косе \ своє те наносе \ Дія божа й \ убула
35. Яке упізнає \ волю, \ по нині косу, \ свою - ото божий?\ Освоє ото нині косе, \ своє ото і накосе \ Ор божий \
36. Підня несе, \ у сні щупає накоси \ ся воля \ Пне неуку усе \ святе на горе, \ пне у носа \ Уловили усе \ кажу \
37. Святе божий \ понадає \ але і понабере \ Кабалу \ упорає \ Долю дає \ убозій \ волі \ Ор божий \ ловку \
38. Око божий \ опале пуще підня на усе \ оте голе \ Понамалюю \ кубки \ у горі \ Ум ото несе \ Око божий \
39. Усе підня унесе, \ яке унизили\ де божа діє воля \ Дає буле \ у кубелі ум \ Ото убозій \ як у горі усе, \ яке малюва \
40. Диво яке бере \ і голову тіше
***
Версія рецептурного характеру
77 V
1. Соне ото, нюха усе\ Під накис[7]\ своє оте вил’є\ в кубелю[8]\ поволі\ кУмІру\ Усе вище підня косо,\ своє ото нюха усе\ Усвоє ото накис,\ усе витяни кисе\ у кубель
2. Вил’є піднє кисе \ своє, але, підня, нюха се\ Суше\ Ра[9] у пору,\ сю піну нюха усю\ Вітає накис,\ але підня кисе,\ піде\ під кубель\ по накосу\ Усе вилити се\
3. Святе нені неси\ Підня косо\ сва[10] те нині хова\ Усі викоси ті наші\ у своє тяне кисе\ Ра, підня, нюха се\ Ото бузи жий\ підня вил’ї\ Ото нанюха Га[11]\ ширше\
4. Як п’є не мало\ та піднесе,\ усе вил’є, \ попідуше\ понову, але\ вил’є - п’є, нюха се\ Вил’є і піде\ Вил’є, підня накис\ своє тяне кисе\ по накису
5. Ота пані у кубирі\ умоле боже\ понапитися\ добуле\ Підня кисе,\ своє те біле\ п’є, нюха усе\ Смиє ті накиси\ усе вил’є\ Під накис,\ але вил’є
6. Сому пити усю \ Кволо \ п’є кисе \ Як підня на кубель \ святе пол’є \ По накосу\ кубеля \ підня косо,\ своє те не нюха усе\ У кубелі\ вил’є - упасе
7. Л’є пані і каже,\ підня кубель:\ святе накисе! \ Миє ті билі,\ п’є, нюха усе\ Святе біле\ під накис\ П’є, нюха усе\ Свале,\ покуса\ любе зіл’я\
8. Де міра \ підніме, ул’є\ покисе\ Святе не нюха усе\ у кубирі\ Підня кисе\ понюха усе\ Святі билі\ понюха\ Святе неси,\ але підня косо,\ у кубель
9. У кубирі пані на кубелі\ сонника усі\ сни унюха, нанесе\ Вил’є по носу\ Л’є по носу,\ сни каже,\ міря\ пані носа\ Усе вил’є\ Ра бере\ і убере
10. Усе вил’є\ те божий\ і піднесе
11. Ота на кубелі\ як божий\ Яве те божий\ під накис\ Світ нюха усе\ своє у тубу озій (?)\ Овите нюха усе\ як буде ся
12. Вил’ї, понука се\ Свали\ під накис\ Святе понакисе \ усе мутне унесе\ яке божий\ вловлює
13. Святе божий\ підня, вил’є\ Натяне кисе\ святе унеси\ Святе біле\ кобиле\ у кубель усе
14. Сва Ра божий\ піднеси \ Святе божий\ п’є біле \ у боже озій\ По накису\ усе вил’ї
15. Як божий\ дає біле по накису\ святе не кисе\ Святе біле,\ піднє яке\ утоне, вил’ї усе\
16. Святобіле\ дає мало по накису\ Піднесе -\ це повари \ Сва ото буде\ Вил’ї те усе\ у кубирь води ся\
17. Як біле понесе\ усе вил’ї\ По накису \ яве святе бузій\ Вилити божий,\ попити усе\ святе біле \ у кубирі
18. Святе біле\ пані нуде \ Біле \ під накис \ Куміру божий \ вил’ї \ святе усе\ Піна іде \ вил’ї\ у кубель
19. Як божий\ підня на те несе \ святе нині кисе\ Як божий\ у кубі зіл’я -\ святе накисе\ Сома ото накиса\ діє у волю
20. Липу варе -\ Воза жий\ підня кисе\ Святе божий\ дбає жий\ у кубелі,\ підня накис\ Сома тяне і накис\ ороблює
21. У кубі зріє і воліє\ під накис\ Ра посяє,\ підня віру\ Святе накиса\ у світі усе\ Попити усе\ Святе упасає\ і лікувало
22. Ото під накис\ у свою тубу озій\ понюха біле \ Цепеніє кисе\ пнеться\ Діє бо озій\ Упине кисе\ Сому тобі озій\ увил”є
23. Се упине кисе\ Святе не кисе\ У світанок \ вил’ї\ під навар\ Вил’ї покисе
24. Оті помиї ухопи усі,\ але, підня кисе,\ кажи лише\ кубелі\ Як підня, накаже,\ ще піну вил’ї\ Луче вил’ї \ мало\ Пані нині каже:\ сва ото усе
25. Піднесе,\ вил’ї\, підня унеси\ святе не кисе,\ але піну нюха усю\ Святе божий\ у кубелі\ як божий\ п’є, нюха усе\
26. Своє бере\ під накис\ святе божий\ підпити усе\ Своє ото не кисе \ У рупор\ вил’ї ото накис\ ліпше
27. Се пані несе\ сва л’є під накис\ Сва те біле\ п’є, не куша \ Святе божий\ упине пити усе\ сва те біле
28. Сва те божий\ нині натіше\ Ра міру\ п’є, а не кисе\ сва те біле\ у кубирі\ усе \ Сва ото біле\ у кубелі\ Ра бузій\
29. Де вил’є тупо неук усе\ підбери\ усе ото біле\ кисе\ Кисе\ п’є, не нюха\ але те понеси\ своє те не кисе\ Ра понюха
30. Ото поваРе\ підня унесе\ своє те бузій\ Сва те бузій,\ підняв, ул’є\ Святе нині кисе,\ сва те біле\ у кубирь усе
31. Своє ото п’є усе\ святе біле,\ підня кисе\ Святе нюха усе,\ л’є, п’є накис\ Святе не кисе -\ усе вил’ї\ Ра божий \ понеси
32. Дає пані кисе\ своє ото убери,\ де бере мало\ підня накис\ Се віти бузій\ пізнаша\ Ра божий\ як божий\ піднесе
33. Ото вил’є у кубель\ підня кисе\ святе накис\ Святе бузій\ кволо п’є, нині кисе\ Ра вил’ї піну кису -\ святе накиса\
34. Як піну вил’є\ то понюха усе\ Іде, миє, пити несе\ святе біле\ Святе біле\ під накис\ підвил’є кисе\ Сома(?) те біле\ у кубарі
35. Святе нанеси\ і Ра вил’ї\ по кубирю\ Понаносе\ святе божий\ Дає божий\ під накис\ Своє те нині кисе\ святе бо зіл’є
36. Піна кисе\ ліпе накиса\ Лити божий\ кисе\ святе біле\ у кубирь\ П’є як бузій,\ але як нині несе,\ вил’ї Ра божий\ - вилікує ся\
37. Ото п’є нині се\ Се втяне у носа\ Святе мало,\ але п’є, нюха се\ Піну вил’ї ту божий\ Миє те, вил’є
***
77R
1. Щавель як убуде, бо зріє мало,\ святе вил’ї \ Понеси \ свища, упине кисе \ Се вище упине кисе \ Куша, але понуде \ Вил’ї те не кисе,\ але вил’ї усе
2. Ото вил’ї поки бере \ і підносе \ своє ото божий \ Своє ото никає усе, \ святе вил’ї \ Покуша \ святе бузій \ пані, ото неси \ де біле \
3. Своє ото не уника усе \ Святе божий \ під накис, \ помалу \ підня кисе, \ підпите унесе \ Святе нині кисе \ Яве ото нині кисе \ поб’є зіль[12]
4. Де вил’є ото неня кисе\ своє ото нині кисе\ Усвоє як муку осю,\ підня яку божий\ поника усю\ Підня як божий \ під нове, але вил’є\ упне як
5. Свята мука ся \ усвоє, але піде мука уся \ у підвал \ Ото некисе \ по накосу \ ул’є, підня накосо \ Своє тяне кисе \ сивіло било[13] \ по накису
6. Іди мити, піну унеси - \ діє бузій \ Підня не вил’є \ своє ото умиє кисе \ Освіти, божий, \ піднюха усе! \ Святе нині кисе \ Своє ото не куша
7. Святе нині кисе \ Підня кисе \ своє ото мало \ під некосо \ освіте божий \ Піде нині утіше, \ освяте нині як усе \ Л’є по накосу \ але вил’є
8. Де піднюха усе \ своє ото божий,\ п’є і нюха усе \ Освіте божий \ підня кисе \ Своє ул’є, упине накис \ Своє тяне на кисе, \ але вил’ї
9. Своє ото нині кисе \ Сва ото нені кисе \ Святе нюхає усе \ Підня нюхає \ се мішає \ Дає божий \ під м’яту усе \ святе нині кисе \Ул’є і вил’є
10. Як боже яве \ помака усе, \ але піднеси \ Своє л’є у гору, п’є – не нуде \ Підня, пити не кисе \ осивіле \ Понині куша \ сва ото божий
11. Святе нені укисе \ Липне усе, \ але підня, уноси \ свою ту муку усю \ Святе нині як усе \ своє те бери \ Світ не носе \ але божий \ понесе
12. Усвоє ото бузій \ підня билі[14] \ Святе нині кисе \ своє ото нанесе \ Освіти бузій \ підня неси \ своє ото некисе \ у кубелі понакисе
13. Понука божий \ підня кисе \ Освіти нині кисе \ Святе нюха усе \ своє те наносе \ Піна укисе \ піднабери \ голе божий усе
14. Соми ото не ника усі \ билі \ Липне кисе \ Ра \ мазій[15] \ упасе \ Упине як божий, \ пані унесе \ Втоне кисе \ святіше
15. Піднове утис \ світе божий \ Поникше \ липне кисе \ Вил’ї, підня косо, \ сому ту нині кису, \ понюха усі \ святі билі
16. Як божий \ ковил \ підваре \ пуще неси, \ але очепи наголо \ Підня, убери \ свої ляпаси
17. Яве ото некисе \ святе бери, підня косо \ Сома то біла \ Підня кубиря \ у кубелі поника усе \ У кубирі варе
18. Своє ото нині кисе \ Святе нині кисе \ Святе божий \ попити ся \ Але нині накис \ освіти більше
19. Де має липе накис \ святе бузій \ яве те божий \ Підня кисе \ святе нині кисе \ своє ото не кисе.
20. Вил’є піну сю \ своє ото унесе \ світ у бузій \ Вил’є, помиє кисе \ добре \ уломе зіл”я
21. Діє божий \ понині мало \ світе на накис \ Святе нині кисе \ своє ото біле \
22. Освяте божий \ попити наше \ Дає божий \ своє лити мазій \ Піна натіше \ але вил’ї
23. Святе бузій \ попити усе \ святе нині \ Усвоє ото накис \ своє ото некисе \ своє ото назріє усе
24. Усмиряє \ бузій \ Поневолі \ вил’є \ піну, билі варе \ Піна унесе \ у сон ото ніжний \ як ширше
25. Як божий \ понюха ся \ усе вил’ї, утяне нюха усе \ Своє ото нині кисе усе \ добира \ Гоже жуй \ понині ото усе \ кисе
26. Святе божий, \ підня косо \ понакосу, \ се вил’є, упне кисе \ Освяте божий \ своє - те божий \ понапити усе \ Ра божий
27. Давало те нині усе\ увите божий - \ понюха усе \ святе бузій \ Підня накис \ освоє ото божий \ Понюха божий \ піну білішу
28. Як піднакисе \ щипе нюха се \ Освоє ото бузій \ Понакоси \ ковил у полі \ Святі нині укоси \ Святе біле \ вилупи і унеси
29. Ото омиває любе озій, \ упне усе \ своє ото нині кисе \ Сва те бузій \ понині кисе \ Пані несе \ л’є піну у кашу \
30. Щавель \ піднакоси \ Своя мука се \ Святе божий \ попуще - унеси \ і свали \ Улити божий \ під накис, \ усе вил’ї
31. Омили божий \ піну унесе \ Підня пута, унеси \ але піднанесе, \ усуше те божий \ Підня не куша \ Уломи і жуй
32. Як у боже озій \ увил’є - \ мине кисе \ Яве те божий, \ підня не вил’є \ своє ото божий \ Підіма, кажи \ своє тиші
33. Як божий \ піде, \ се вил’є пані усе \ Своє ото уникає усе\ Своє ото біле \ Ра бає, узуй \ у полі, де \ у горі малюю
34. Се витяни накисе \ свое ото некисе, \ у сому тни і накос \ Святе нині укисе \ своє те нанесе \ Дає божий \ біле
35. Як пізно \ вил’є \ піну накис \ свою – ото божий \ Усвоє ото нині кисе \ своє ото некисе \ Ра божий
36. Піднанесе \ у сні ще піну кисе, \ усе вил’є \ понині кисе \ Святу набере пані \ піну у носа \ Але вил’є усе \ кисе
37. Святе божий \ понадає \ липу набери \ у кубель \ у пору, \ дол’є де \ бузій \ Вил’є \ Ра божий - \ улови яке
38. Як божий \ пол’є пуще, підня понеси \ Ото голі \ пані малюю \ у кубки \ у горі \ Ум ото несе \ Око божий
39. Усе підня унесе \ як униз л’є \ Дає божа дія волю \ Добіла \ кубелі миє \ ото бо озій \ як у горі усе, \ яке малюва
40. Диво яке бере \ і голову тіше
***

Текст реконструкції стор. 77r - опубліковано у «Послання оріян хозарам» Дж. Стойко:
1. Що волю Ока береже заре жало а святу волю панусі совіща пані Коса? Освіща пані Коса косу але пані. Волю ту на косо але воліш.
2. Уставила по Оку віру і одну носе. Совість Божую совістна косе а святу віру покосе святи Бозя. Пані што несе і де була?
3. Совістна на косе совість Божая, одне не коси. Помала одне на косе і одне пусте несе. Святене на косо місто ма косе і пома зло.
4. Думали устами Коси а совість мекаш. Се ви кому косе однині Око Божиє? Панькаш однині Око Божиє і одну на волі волю панку.
5. Святе мекаш сю волю одному Косі. Одновила што на косо? Пані Коса ладно мекаш. Святе на косо сю волю і буле пані Коси.
6. Де мета панусі? Де Бозі? Одному волю і совість мекаш. Святе Божиє однині косе. Совітом Коси совість не коси.
7. Святи ум Коси однині коси а совість мала одна на косо. Совість Божая одна пуста ж а свята мека се.Але,пан коси але мили.
8. Додна не коси совість Божую. Пані Коса святе Божиє одне на косо. Сю волю панна Коса святе нині Косі, але малу.
9. "Совість ма Коса".Син што мекаш? Свята на косо одна ниньки сміше. Де є божиє одне місто ж? Совіт мекаш але мали.
10. Око Божиє панни Коси ладно носе сю волю і віру. Панна де? Одне не питане косе. Ось воля панни Коси і совість Божая.
11."Свята нині Коза".Але панусю?Але панна се святе нині Око ж і святе боре.Святе маш, любо жий панусю.
12. "Совість Бозі одна на волі". Совістну на косо совість маш свята Бозі. Одну маш совість на косо Ока блує і панькаш.
13. Пані Око Божиє одне на косо святе мекаш. Святе на косо і святе маш. Пані Коса, одну не бори волю Божую сю.
14. Сама що, не на косо була? Але по наказу Орі Бозя пише. "Пані Око Божиє поможе". Ви то накаже свята ж?
15. Одне нове тіше святу Божую пані Косу. Але пані Коса, ви ладно на косо святе мекаш. Пані косо святе волю.
16. Кому жиє Ока воля і одна віра? Пощо носе лице пані голе? Одно не заре, се вили пише.
17. Вість не коси і совіт заре. Одна на косо сама ти мала. "Однині Око боре". Пані Коса комару віре?
18. Совість покосе совітом Коси. Совіт Божий попусту ж. Але пані Коса святе мекаш.
19. Давала пані Коса совіт Бозі? Вите бажає одне не косе? Свято мекаш совістна Коса.
20. Воля панусі совість несе і совіт Бозі. Воля панни коса. Добу Ора лама зла.
21. Де божую панна волю святу мекаш? Совіт нині коси і совість була.
22. "Святи Божий попит несу". Де бажає сю волю ти Бозі? Пам’яташ, ламала.
23. Святи Бозя попит сей святи маш а совість на косо. Совіт на косо совістно зазера.
24. "Ось віра Бозі поновила волю". Понабула віру панна сю а сину што божиє Око береш?
Увага Рядок Пропущений у Стойко!
26. Святе Божиє одна на косо пані косе. Се волі пані Коса? Совіта Божиє, святе Божиє і пан пита, раби є?
27. Де волю ти маш? Ви та Божий панькаш святу Бозю однині на косо. Святе Божиє пані Око Божиє понижа лише.
28. Око одне не коси. Што панькаш совість Бозі? Пані Коса, Око волі палю. Святе мекаш і святе волі мила пануся.
29. Що ма волю Бозя панусі? Совість маш святу Бозі? Помекаш панна се але по наказу.
30. Що волю однині косе? Свому косе? Совість Божую попуща і нашу сю волю. Але што, Божий один наказ се волі.
31. Мали Бозя панни ж один не питани ж. Ладни маш Суса ти Божая. Одне ма Коза але Божиє.
32. Кому ж жиє воля Мані Коси? Ви та Божий одне нині волі, совість Божую одному Косі. Совістиж.
33. Око Божиє одне се вела пануся? Совістна Коса совість мала? Ора Бозя пале. Де міра волю?
34. Свята, мекаш совість на косо. Святе мекаш святому Косі. Святе маш а де бажала мала.
35. Оку панні воля, панна Коса. Совість бажає, совість мекаш і совістно Окові Ора бажає.
36. Один маш син, що пані косе? Ся воля по уму Коси у святе наміра. Панусю, але воліш косе.
37. "Свята Божая пані да". Але пані боре Ока буле. "По Орі долю да Бозі і волю". Да Божую але муку.
38. Око Божиє пале, пощо однині наше? Што було поневоля. Кого Око боре? Місто наше Око бажає?
39. Се одне маш, Ока буле і добу зада волі. Де була Ока булава? Што Бозі Око міра ж Ока булаву?
40. Диво Око боре а булава утіше.

Текст реконструкції стор. 77r - опубліковано у «Гора Ора» В. Осипчук-Скоровода:
1. Що є воля? Око-Гора. У Бозі Ор! Воля є. Свята воля. Пан понесе! А що вище Пана? Око се. Се Явище. Пан у Оку се. Око є Усе! Ліпо по Уму діє. Яве літання Око се(Велетень Ока се)! Лев є Велес!
-щвл кгр бзр вл свтвл пнс швщпн кс свщ пнкс кс лпмд влтнкс лвлс-

2. Тато у волі. По Оку! Є Гора. Подію-День несе. Освяте Бож, ожиє. А Сва? У танку. Усія!
Світає воля! По Оку се. УсеУм Тата у Бозі ожиє! Пан Тата несе. У Добу ллє (Діє Голе!).
-твл пк гр пдннс свтбжж св тнк с свтвл пкс смтбзж пнтнс дб-гл-

3. Освяти нині Око Усе. Освяте Бож, ожиє. Подія-День. Інь-Янь. Око Усе. Подія-День.
По Тату неси. Святе нині око Усе. Яве Тато нині Око Усе! По обозіллю!
-свтнкс свтбжж пдн н кс пднн птнс свтннкс втннкс пбзл-

4. Диво Лети нині Око се! Святе нині Око се. Світає нині Око се. Подія-День. Інь-Янь. Око Божа ожиє. Пан у Оку се! Подія-День. Інь-Янь. Око Божа жиє! Подія-День. Неволя? Воля! По Яві Ока!
-длтннкс свтннкс свннкс пдн н кбжж пнкс пдн н кбжж пдн нвл вл пвк-

5. Освяте Ум Око се. СваВоля-УсеВоля! Подія-День нині Око се! Подія-День. Воля! У танку се. Пан є у Оку се! Леліє. Подія-День у нені Око си! Світанок се(Свієтанок се). Сваволя Гола! Пан у Око се!
-свтмкс свл пдннкс пднвл тнкс пнкс л пдннкс свтнкс свлгл пнкс-

6.Діє. Ум.Тата Пан несе. Діє у Бозі, жиє. Подія-День нині. Воля. Освяте Ум Око се.
Освяте Бож, ожиє. Подія-День Ума Око си. О святе нині Око се. Світанок се!
-д м тпннс дбзж панн вл свтмкс свтбжж пднмкс свтннкс свтнкс-

7. Світає нині Око се! Подія-День. Інь-Янь Око си. Свята воля. Подія-День. Інь-Янь
Око се. Освяте Бож, ожиє. Подія-День нині. Татусе! Світає нині се, Око Усе! Леля.
По Яві Ока Леля се. Ловила!
-свтннкс пдн н кс свтвл пдн н кс свтбжж пдннн тс свтннс кс л пвлс лвл-

8.Діє Подія-День. Інь-Янь. Око се. Світає. Бож ожиє. Паніка се. Святе Божа, ожиє.
Подія-День. Інь-Янь. Око Усе! Сва є! Ліпо нині Оку се. Святе нині Око се. Уловили?
-д пдн н кс свт бжж пнкс свтбжж пдн н кс св лпннкс свтнн кс лвл-

9. Світає нині Око се! Освяте Ум Око се. Освяте Інь-Янь Око се. Подія-День. Інь-Янь.
Око - Сен! Несе. Діє Бож, жиє! Подія-День. Ум Тати се (Митусь!)! Святе Ум Око се.
Уловили?
-свтннкс свтмкс свт н кс пдн н кснс дбжж пднмтс свтмкс лвл-
10.Око Божа у ЯВІ! По Інь-Янь Око се! Лад Подію-День несе. Усеволя. Гори. По Інь-Янь Око діє. Подія-День нині. По Тату Інь-Янь Око се. Усеволя. По Інь-Янь Око се. Світає Бож жиє!
-кбж В пнкс лпднс свл гр пннд пднн птннкс свл пннкс свтбжж-

11. Сватання Ока се. Лель ліпо понесе. Леля Подія-День нині се. Сватання Ока се.
Сватання Ока се. Свати-Гори. Свати Ум Се. Леліє Божа, ожиє. Понесе!
-свтннкс лпнс лпднннс свтннкс свтннкс свтгр смвтмс л бжж пнс-

12. Святе у Бозі жиє. Подія-День. Інь-Янь Голі. Сватання Ока се. Світанок се.
Святе Ум се. По Уму Око се. Подія-День. Інь-Янь є Гора. БілоБож ожиє!
-свтбзж пдннгл свтннкс свтнкс свтмс пмкс пдн нн гр блбжж-

13. По Інь-Янь Око у Божа оживе у Яві! Подія-День. Інь-Янь Око се!
Святе Ум Око се. Святе Інь-Янь Око се. Свято Умосія (Є місія у маси Мусія-Моїсея!).
По Інь-Янь Око се! Подія-День. Інь-Янь. Гора. БілоБож ожиє! Є Усе!
-пн кбжж В пдн нкс свтмкс свтнкс свтмс пнкс пдн н гр блбжж с-

14. Се Ум(Се Уми є Суми) Тата нині Око Се. Голе! Ліпе Інь-Янь Око се! Ор! Муза
жиє! Упасе! По Інь-Янь Око Божа жиє! Пан несе! У Яві танок Ока се.
Світає святе Усе!
-смтннкс гл лпнкс р мзж пс пнкбжж пнс втнкс свтс-

15. Подія-День у Наві. Татусь. Світає. Бож ожиє. По Інь-Янь Око се! Ліпе Інь-Янь
Око се. Воля. Подія-День. Інь-Янь Око Се. Се Ум Тата по Оку се. По Інь-Янь Око
се. Свято Голе.
-пдннв тс свтбжж пнкс лпнкс вл пдн н кс смтпкс пнкс свтгл -

16.Око у Божа ожиє! Око волі! Подія-День Яве Ора. Що по Тату несе? Леля Очі.
По Інь-Янь Голе! Подія-День. Інь-Янь. Гора. Усеволю упасе!
-кбжж квл пднвр щптнс лчпнгл пдн н гр свлпс-

17. Яве танок Око се. Свята Гора! Подія-День. Інь-Янь Око се! Свято Голе.
Подія-День. Інь-Янь. Око є Гора. Око Голе. По Інь-Янь Око се Око-Гора Яве Ора!
-втнкс свтгр пдн нкс свтгл пдн н кгр кгл пнкс кгрвр-

18. Світає нині Око се. Святе у Нені Око се. Освяте Бож, ожиє! По Тату упасе! Ліпе
Інь-Янь Око се! Свято Голе Усе.
-свтннкс свтннкс свтбжж птпс лпнкс свтглс-

19. Діє Ум. Ліпе Інь-Янь Око се. Святе у Бозі жиє! Яве Тато Божа, ожиє. Подія-День.
Інь-Янь Око се. Сватання Ока се. Світанок Ока се.
-дм лпнкс свтбзж втбжж пдн нкс свтмкс свтнкс-

20. Волю понесе. Світанок се. Святе у Бозі жиє! Воля. По Нені Око се. Діє Гора.
Ламає зілля!
-влпнс свтнкс свтбзж вл пннкс дгр лм зл-

21.Діє Бож жиє. По Нені воля! Світає нині по Оку Усе! Святеє Голе.
-дбжж пннвл свтннкс свтпкс свтгл-

22. Освяте Бож, ожиє! Опа! Потянися. Діє Бож, ожиє! Усеволя у Бозі жиє!
У Пана Ниті се. Уловили?
-свтбжж п птнс д бжж свлтбзж пнтс лвл-

23. Святе у Бозі жиє. Опа! По Тату се. Освяте Ум се. Освяте Інь-Янь Око се. Усе Яве
у танку Око се. Свята Гора се!
-свтбзж п птс свтмс свтнкс свтнкс свтгрс-

24. Се Ява Ора (УСеВар).У Бозі жиє! По Інь-Янь Яве Волю. Воля! По Інь-Янь Голе. Яве Ор!
По Нені Усе. Снн Тата є Бож. Ожиє! Око Гора си!
-свр бзж пнвл вл пнглвр пннс снтбжж кгрс-

25.Око у Божа жиє! По Інь-Янь Око се! Усеволя. У Тата і Нені Око се. У світанні Інь-Янь
Око се. Діє Гора! Бож ожиє, зажиє. По Нені і Тату Око се! Око є Усе!
-кбжж пнкс свл тннкс свтнннкс дгр бжжзж пннтс кс-

26. Святеє у Божа, ожиє. Подія-День. Інь-Янь Око се. По Інь-Янь Око се. Усеволя.
Пан у Оку се. Святе Бож, ожиє. Освяте Бож, ожиє. Пан по Тату се. Ор є Бож! Жиє!
-свтбжж пдн н кс пнкс свл пнкс свтбжж свтбжж пнптс рбжж-

27. Діє. Воля! Тата і Нені се! Яве Тато Божа, ожиє! По Інь-Янь Око се. Святе у Бозі жиє.
Подія-День нині Око се. Святе у Божа ожиє. По Інь-Янь Око у Божа ожиє. По Інь-Янь
Голе Усе!
-д вл тннс втбжж пнкс свтбзж пднннкс свтбжж пнкбжж пнглс-

28.Око. Подія-День. По Інь-Янь Око се! А що по Інь-Янь Око се? Святе у Бозі жиє! По Інь-Янь Око се. Око є Воля. Полель! Святе Тато і Неня Око се. Святу волю. Воля понесе!
-к пдн пнкс щпнкс свтбзж пнкс квл пл свтннкс свтвл влпнс-

29.Тати. О умоволя у Бозі жиє (тьма волі у Бозі жиє). По Інь-Янь Усе. Святе Тато і Неня Око се.
Сва у Тата у Бозі жиє! По уму Око се. Ліпо обозілля се!
-т мвлбзж пнс свтннкс свтбзж пмкс лпнкс-

30. Що є воля? Подія-День нині. Око є Усе. Се у Яві Ум Ока Усе! Святе у Божа ожиє. Опа!
Є! Що понесе? Усеволю! Лета у Божа ожиє! Подія-День. Інь-Янь Око се. Усеволя!
-щвл пднн кс свмкс свтбжж п щпнс свл лтбжж пдн нкс свл-

31.-Воля Божа жиє! По Нені се. Подія-День. Неню по Тату несе! Лада Неню несе. Шест у
Божа ожиє (шуст-шість?). Подія-День нині. Око се! Леле, Бож ожиє!
-влбжж пннс пдннптннс лднннс шстбжж пднннкс лбжж-
32.Око Бозі нині жиє! У волі. Умань є Око се! Яве Тато Божа, ожиє! Подія-День нині.
Воля! Освяте Бож, ожиє. Подія-День Яве Око се. Сва у Татуся.
-кбзннж вл мнкс втбжж пднн вл свтбжж пднвкс свтс-

33.Око Божа ожиє. Подія-День. Усеволя. По Інь-Янь се. Світанок се. Сва у Тата Гола.
Арії Ярії! У Бозі жиє! Полель є! Ор є! Ого – го – го – го! Ор милує!
-кбжж пдн свл пнс свтнкс свтгл р бзж пл р г рмл-

34. УсеЯва Тата і Нені Око се! Світанок се! Світає нині Око се. Світання Ока се. Світає
нині се. Ор у Божа ожиє. Полель!
-свтннкс свтнкс свтннкс свтннкс свтннс р бжж пл-

35.Око по Нені є. Воля! По Нені Око є! Освяте Бож, ожиє. Сватання Ока се. Світанок Ока
се. Ор є Бож, ожиє!
-кпнн вл пннкс свтбжж свтннкс свтнкс рбжж-

36. Подія-День нині.Усе!Синюще по Інь-Янь Око се.Усеволя!По уму Око се!Світанок
Гора. По Нені се.Лель є Велес Око се!
-пднннс снщпнкс свл пмкс свтнкгр пннс лвлс кс

37. Освяте Бож,ожиє.По Інь-Янь. Ліпе Загор’я. Око Голе. Пора у Парі! Доля! Діє! У Бозі
ожиє. Ор є! Бож жиє! Уллє віки!
-свтбжж пн лпзгр кгл пр дл д бзж вл р бжж лвк-

38.Око є у Божа, ожиє! Є Полель! Опа! Є! А що? Подія-День. Низ Усе. Тато Голе. По
Неволі. Око є обозілля! Гора. Ум Тато несе. Око у Божа, ожиє!
-кбжж пл п щ пдннзс тгл пнвл кбзл гр мтнс кбжж-

39.ОсеДень є по Низу Усе! Око Полеля! Діє Бож - є Ор. Воля! Добу ллє! Око Голе у Яві. (Око голова!). Тато у Бозі жиє! Око Леля є. Гора є. Усе є. Око є голова!
-с днпнзс кпл дбжр вл дбл кглв тбзж клгр с кглв-
40.-Диво є. Око-Гора! Волево Татуся! (Воля Лева!). ото, тю, Усе!
-двкгр влв тс-

***

„Рукопис Войнича” - міркування щодо реконструкції

Мудрий мислить ясно; хто ясно мислить, той пише простір.

В чому причина, що зараз можна говорити лише про „перше наближення” стосовно можливості читати текст на сторінках цієї рукопису-книги?
Яку, вже після декількох тижнів заглиблення у реконструкцію тексту оригіналу, з’явилась потреба іменувати не «рукопис Войнича», а інакше. Перші осягнення дивної магічності тексту, який мимоволі захоплює і притягує зовсім незвичним способом викладення думок, виникали бажання називати цей рукопис - хай лише для самого себе! - Книга чарівниця. Або Чар-Книга (далі - ЧК). Хоча зрозуміло, що про остаточну назву даної книги можливо говорити лише після отримання уявлення щодо всього тексту.
***
Про що можна поки що говорити?
Дуже схоже, що принципи передачі інформації за допомогою графічного фіксування слів (письмо, писемність), які наявні у Чар-Книзі не вірно розуміти як «шифрування». Таке сучасне судження є наслідок традиції середньовічного сприйняття життя. Часів, коли стало прийнято приховувати свої думки від інквізиції. Але дана книга, наскільки про це свідчать тексти навіть тих сторінок, які вже опубліковані, важко віднести до часів середньовіччя.
Дуже схоже, як про це свідчать і опубліковані реконструкції, що текст ЧК було записано ще у дохристиянські часи, як мінімум для Русі. Хоча, можливо, і ще раніше.
***
Питання: коли, ким вона була написана, скільки написаних таким письмом рукописів існувало, - звичайно, цікаві питання. Але не це є найбільше цікавим у проблемі осягнення і прочитання тексту рукопису ЧК.
Треба говорити про декілька необхідних рівнів уточнення самого методу реконструкції. Першим є питання щодо самої абетки-відповідника, яку запропонував Дж. Стойко. Слід зважити, за його абеткою допускається можливість варіацій певних літер. Так, літери К і Х мають за абеткою однаковий варіант написання. Для літер С, Г та Ш існує поки що не визначена подібність написання графем у оригіналі.
Таким чином, існує питання аналізу і уточнення самої абетки-відповідника. В ході реконструкції були напрацьовані деякі власні уточнення графем у абетці Дж. Стойко, що подано в таблиці.
(див. 2/)


В цій таблиці також надані припущення про відповідне прочитання деяких подвійних сполучень окремих графем, які досить часто зустрічаються у тексті. Наскільки правомірно саме таке тлумачення – питання відкрите. Але у наданих раніше текстах реконструкції стор. 77 дотримувався саме такий порядок літер.
В першу чергу це стосується графеми-сполучення, яку за моїми припущеннями треба визначати як ПД (а не ДП) і розуміти як прийменник під,- піді,- підо- (наприклад: піді-йти, під-няти тощо). Треба зауважити, що у „Послання оріян хозарам”, скільки можна стверджувати завдяки вибірковому аналізу, Дж. Стойко по-іншому трактував таке сполучення, а саме як ДП. Відповідно, і добирались слова.
У „ Гора Ора” В. Осипчука-Скоровода також частіше такі місця прочитувались за варіантом ДП.
***
Другим рівнем необхідних уточнень є потреба графологічної експертизи тексту за сучасними методами. Аби мати певний науково обґрунтований варіант набору літер кирилиці. Можливість порівняння, хто яку літеру бачить, кожний по-своєму розглядаючи, надано в ілюстративних матеріалах до стор. 77r (порівняння набору літер з варіантом наданим у „Гора Ора”).
Цілком зрозуміло, що похибки на цих двох рівнях мають найбільший вплив на подальшу працю щодо отримання достовірного змісту тексту-реконструкції. Бо саме ці помилки (особливо на рівні абетки) будуть мати системний характер, призводити до значного відхилення тексту саме в розумінні змістовного напрямку.
Вибірковий аналіз дозволяє стверджувати, що Дж. Стойко досить вільно „переводив” у літери кирилиці ту чи іншу літеру оригіналу. Думається, якраз це значною мірою і позначилось на появу такого тексту «Послання оріян хозарам», що викликає непорозуміння і сумніви. Аналіз відповідних місць у рядках реконструкції і оригіналу показує, що застосування таких слів, як „хозари”, „совість”, „Суст”[16], „Коза”, викликають питання щодо підстав для їх утворення. Скажімо, для утворення слова ХОЗАР потрібна група приголосних ХЗР. В оригіналі у цих місцях є літери ХБР (або КБР – згідно допущень за абеткою). Для слова СУСТ потрібно мати ССТ. В оригіналі - СТ. Подібна суперечливість існує і для КОЗА, СОВІСТЬ.
Тобто, якщо слідувати правилу „з точністю до титли”, то ці слова-поняття швидше всього взагалі відсутні за текстом оригіналу. В той же час вони мають характер знакових у «Послання оріян хозарам».
До цього можна додати, що схожі невідповідності приголосних у словах реконструкції Дж. Стойко із приголосними в оригіналі не поодиноко зустрічаються і для інших слів. Саме така невідповідність, як думається, стала тією головною методичною причиною, яка і обумовила появу відомого нині змісту даної реконструкції.[17]
Можливо, подібне відбувалось в силу тих варіантів „розшифрування”, які передували спробі Дж. Стойко. Відомо, що той же В. Ньюболд (W. Newbold), текст реконструкції якого вважається й до сьогодні єдиним повним варіантом реконструкції всієї книги, застосовував різні „маніпуляції” у своїй методиці для отримання змістовного тексту: переставляв літери оригіналу, відкидав якісь, як зайві, бо на його думку вони писались аби „засекретити” текст тощо.

Ці приклади наведені для того, щоб наголосити на важливості науково достовірного визначення кожної літери оригіналу. Оскільки неточність визначення, навіть однієї якоїсь літери у рядку, стає основою для появи варіантів таких слів, які будуть вносити відхилення у зміст. З цієї ж причини зрозуміла принципова неможливість за жодних умов ні додавати, ні відкидати якісь приголосні, наявні у оригіналі, як це вже вказувалось.
***
Ще одним рівнем наближення, наскільки маю розуміння з особистого досвіду реконструкції, є питання правомірності застосування якогось одного слова, із відповідного набору можливих слів. Як видно з наданих у кінці ілюстративних зразків реконструкції окремих рядків, у питанні добору можливий слів - відповідно до наявних літер ! – існує своя особливість. За варіантом, писати «пан» чи «пані», коли є ПН, «витяни», «витни» чи «втяни», коли є набір літер ВТН тощо. При цьому зазначу, що далеко не всі можливі варіанти слів увійшли до зразків, що подаються в цій публікації, навіть з тих, що були знайдені на рівні „обмеженого пошуку”.
Втім, у питанні пошуку і добору потрібного слова криється не просто проблема знаходження вірного тексту. За цим відкривається справжнє диво – магічність письма, яке здатне вочевидь показати чарівність, магію самого Слова.
Саме це диво - такий спосіб запису Слова - викликало потребу називати цей рукопис Чарівною Книгою. Тому що Чар-Книга написана таким письмом, який дозволяє зовсім під незвичним кутом зору побачити чарівність того природного явища, яке визначаємо поняттям Слово. Зрозуміти, що ті, хто знав таке письмо і їм користувався, володіли іншим способом мислення, ніж сучасне. Бо ця книга свідчить, що вони усвідомлювали у Слові ті властивості природи – багатомірність, існування „просторів з різними системами координат”, незмінні величини, варіаційна множинність, - які сучасні люди осмислюють головним чином через математичні та фізичні уявлення. Ті, хто писав і читав такі тексти як у Чар-Книзі, усвідомлювали у Слові ці властивості природи – знали і володіли.
В той же час для сучасного людства це знання Слова виявилося втраченим. Про це, як мінімум, свідчить сучасне узвичаєне письмо. Хоча не тільки це. Оскільки письмо є відображення відповідного способу мислення.
Як на мене, це найголовніше диво, яке відкривається, якщо почати читати цю книгу. Справді, Чар-Книгу – бо вочевидь відкривається, що сучасне письмо є «одномірним» у порівнянні з тим, яке існувало колись в давнину. Яким звично користувались, як це, на мою думку, свідчить цей рукопис. Інша справа, де заховані, чи ким знищені інші тексти такого ж письма…
***
Існують й інші питання, припущення, які виявились в ході опрацювання деяких сторінок Чар-Книги. Вони можуть бути цікавими для тих, хто сам спробує здійснити реконструкцію цього тексту. Деякі особисті «знаю як» - „know how”,- що з’явились в ході реконструкції, можна побачити у тій же таблиці з доповненнями до абетки. Подібні припущення потребують ще свого критичного осмислення та уточнення.
***
Отже, для наступного усвідомлення тексту, магії його Слова, вкрай важливо отримати достовірний набір можливих слів у кожному рядку, для кожної сторінки. Цілком зрозуміло вже зараза, що це питання заглиблення у ту мовну скарбницю, яка, в першу голову, збережена саме в українській народній культурі. Хоча було б цікаво зробити реконструкцію сторінок ЧК на підставі тих слов’янських мов, які мають близькість до коренів українського Слова. Наявність за Дж. Стойко абетки-відповідника для латиниці дає свої можливості для цього.
Фактично, це заглиблення у джерело української мови на рівні тих різних т.зв. діалектичних слів-понять, які ще й сьогодні присутні по різним куточкам України, до глибини відновлення тих мовних розрізнень про однакові предмети побуту, явища, які існують у селах, що знаходяться поруч.
Подібний пошук можливих слів для різних сторінок Чар-Книги, при правильному методичному заохочені фахівців освіти, міг би стати і цікавим, і корисним заняттям для школярів, студентства щодо оволодіння рідним Словом. Цікавим в силу тієї „таємничості”, яким овіяно цей рукопис. Справа тут, навіть, не в тому, що за певними легендами цю книгу в середньовіччя продавали вельможним особам, оскільки в ній криється рецепт «вічного життя». Хоча наявність у тексті слова-поняття «сома», про правомірність чого можна досить впевнено говорити вже й зараз (див. варіант реконструкцію стор. 77 «рецептурного характеру»), свідчить якраз на користь такої легенди. Відомо, що саме найменування «сома» за Відами - це напій, яким живились безсмертні боги. Він же згадується і у «Велес Книзі», як священний напій, що дозволяє омолоджувати організм і значно продовжити земне існування.
Корисність таких занять для молоді криється не тільки у відкриті, що рідна бабуся чи сусідка використовує дивні слова, які є не «малокультурна сільська говірка», бо ці слова у Чар Книзі посідають чільне місце поруч із іншими можливими словами. Ці слова з тої культурної спадщини, всі знання про яку, для сучасної людності, складаються і вкладаються у відомому вислові з біблії: «спочатку було Слово».
Думається, що Чар-Книга чудовий, очевидний зразок для осмислення, яку саме інтелектуальну потугу несе в собі живе українське слово. Якого ґатунку таємничі знання можуть стати відкритими для очей думаючих людей, шукаючих духовного розвитку як особистого, так і для своїх власних народів, за умови володіння саме культурною традицією української мови, - достатньо характерно показує саме історія намагань прочитати рукопис за різними підходами та опираючись на здогадки щодо можливої близькості мови ЧК і з давніми мовами, і сучасними, включаючи й останні «перспективні намагання» щодо китайських ієрогліфів та інше.
Нинішні інтелектуали різних країв швидше погоджуються у своїх пошуках знань мови Чар-Книги на формулювання про «велику загиблу цивілізацію», «мова народу, який існував в прадавні часи, але загинув», «написано на священній мові невідомого народу» і, навіть, «мова інопланетян».
Для молоді, яка знає, або хоча б вивчає, українську мову, особливо вже для студентства, за цим криється можливість розкрити зовсім незвичний спосіб мислення через усвідомлення багатомірної природи Слова.
***
В чому полягає принципова важливість отримання достовірно можливих слів для кожного смисл-блоку, кожного рядка, сторінки?
Надані раніше варіанти прочитання одного й того, здавалось би, тексту різними людьми, дозволяють вже зараз говорити про наявність смислової та змістовної множинності. Така можливість обумовлена самим принципом письма, яким написана Чар-Книга..
В силу досвіду опрацювання оригінального тексту ЧК і отримання, як існуючих паралельно, двох варіантів тексту різного змісту (які визначено як: світоглядний і рецептурний), з`явились певні міркування щодо такого ефекту смислової «неоднозначності» тексту ЧК. Тим більше, що на таку властивість тексту вже звертали увагу деякі дослідники (В. Ньюболд - W. Newbold - та інші), зазначаючи проблематичність щодо отримання варіанту «однозначно» зрозумілого тексту.
***
Сама така писемність свідчить, що вона застосовувалась не для «шифрування», а для забезпечення передачі думок на письмі за незвичними для людей сучасного виховання уявленнями про природу Слова.
На рівні саме запису думок та їх прочитання. При цьому, здається, логічним і правомірним є думка, що властивість Слова записаного є, насправді, лише певним відображенням того, що має усвідомлюватись як природна властивість самого Слова. Тобто Слова, як одного із явищ природи.
Що природа має такі властивості, як вже зазначалось, люди сучасної культури звичніше уявляють через математичні та фізичні теоретичні погляди, які сформувались значно пізніше того часу, яким навіть зараз прийнято датувати час з’яви ЧК.
Наразі, ці уявлення для сучасних людей наче не мають відношення саме до природи Слова.
Що мається на увазі? Текс ЧК написано таким чином, що передбачає і обумовлює варіаційну множинність свого прочитання. Ті, хто так писали і читали, – усвідомлювали цю властивість текстів. Вони не могли цього не усвідомлювати, бо не використовували б саме таке письмо. Коли графічно фіксуються тільки приголосні звуки-літери. Це не просто дивацтво, чиясь особиста примха чи „шифрування”. Це свідчення давнього усвідомлення Слова.
А це усвідомлення було основане на усвідомлені саме природи Слова. Тобто, що подібне є властивістю всіх без винятку слів. Щоб ця властивість працювала в явному вигляді, це і забезпечувалось через написання слів без голосних. Зауважимо зразу, що сучасна писемність також утримує подібну властивість, але в значно більше прихованому, латентному, як кажуть, вигляді для особистого усвідомлення.
***
Що це за властивість? Певний варіант, коли кожний читач, в силу особистого свого інтересу (свого власного погляду) отримує можливість й прочитати (побачити) те, що його цікавить у певний момент його життя. Тобто кожний читач, читаючи по одним і тим же літерам, читає „свій” текст. Той, хто вміє змінювати свій кут зору (змінювати свою внутрішню систему координат), має можливість читати тексти різного змісту, тематики, сенсу-смислу.
Маємо зразок, як Слово являє свою множинність. Приклад варіаційної множинності записаного тексту, а не тільки, скажімо, для часово-просторових уявленнях сучасної фізики, або в якихось математичних теоріях про властивості n-мірних величин.
Існуючі варіації можливих слів ( див. ілюстративний матеріал до стор. 77), дозволяють говорити, що запис тексту лише за допомогою приголосних є саме тим засобом, який дозволяє одночасно (!) записувати тексти різної тематичної спрямованості. Отже, записаний в такий спосіб текст має властивість множинності змісту. Іншими словами, в одному і тому ж рядку, за допомогою одного й того набору літер, розбитих на певні блоки, подається певний логічно ув’язаний текст на різні тематики, отже різного змісту. Кожний з яких ще може мати й свої варіанти видозміни і сенсу, і смислу.
Дуже ймовірно, що наведені два варіанти – «світоглядного» та «рецептурного» характеру – є темами, що знаходяться «на поверхні». Хоча для цього теж було потрібно змінити своє бачення, поміняти кут зору, досвід чого і дозволив замислитись над подібними питаннями.
Що ж це за диво таке - цей текст?
***
В сучасних теоретичних роботах літературознавців прийнято користуватись поняттям „множинний зміст”, „багатоваріантність”. Втім, застосування цих термінів для осмислення романів чи якихось текстів, створених через узвичаєний спосіб письма, вказує, що множинність змістів запису, який маємо у Чар-Книзі, знаходиться просто поза межами уявлень сучасних дослідників. Багато сказано, та мало мовлено з того, що вимовно – якесь таке враження викликають літературознавчі теоретичні роботи на подібні питання, з якими вдалось познайомитись.
Проте, вже перші приклади текстів з Чар-Книги дозволяють думати, що, скажімо, ідея М. Бахтіна щодо „створення поліфонічного роману” якраз і може бути реалізована через таке письмо. Власне кажучи, ЧК і є прикладом саме поліфонічної книги, в тому розумінні, про який, схоже, і не міг мріяти М.Бахтін. Оскільки орієнтувався на сучасну письмову традицію, яку саму можна розглядати, швидше, як приклад монописьма у порівнянні з письмом, яким написана ЧК – яке саме являється «поліфонічним» письмом.
***
Існують певні сподівання, що читання й вивчення ЧК дозволить просунутись, у розумінні реалізації нових ідей, не тільки в гуманітарній сфері. Думається, що текст ЧК може дозволить появитися якщо не окремій дисципліні, то певного курсу з філософії Слова. Для осмислення, в чому заключається властивість тексту ЧК, уявляється цілком доцільною можливість взяти за аналог фізико-математичні уявлення про інваріант[18], багатомірність простору. Бо написаний текст ЧК є саме інваріантом, який не змінюється, потрапляючи на очі різних спостерігачів-читачів, які знаходяться у „різних системах координат”. В даному випадку - будь-якого читача можна вважати певним „спостерігачем у особистій системі координат”. Більше того, ЧК дозволяє проявитися цій різниці у вигляді порівняння, що прочитує кожний з читачів. Дуже можливо, що за цим криються цікаві можливості для психологів, вчителів щодо осмислення та розвитку світоглядного стану дітей, певних груп фахівців.
Таким чином, властивість Чар Книги, коли кожний читач, який береться її читати, буде читати свій зміст, в силу свого певного особистого запиту, кута зору, відповідає тим же уявленням про властивість певного інваріанту, який сам по собі не змінюється для різних спостерігачів, але кожний спостерігач бачить його по-своєму, оскільки знаходиться в своїй системі координат.
***
Як на моє розуміння, реалізація такої властивості Слова через певний спосіб письма – є головна магія Чар-Книги. Через осмислення якої можна перейти до відновлення усвідомлення магії Слова. Оволодіння такою чарівністю Слова є шлях до розкриття свідомості через переосмислення понять. В тому глибинному розумінні, про що вів розмову той же Конфуцій. А на цій підставі - відкриття в собі іншого мислення.
Цей рукопис передає нам через віки те магічне знання Слова, яким володіли і користувались відаючі. Слова, як природного явища, яке несе в собі, в своїй формі ті властивості, що нам поки «звичніше уявляти» через математичні абстракції про n-мірний простір або просторово-часові уявлення у фізиці. З тієї ж теорії відносності, для пояснення якої використовуються якраз уявлення про спостерігачів у різних системах координат.
***
Говорячи про питання здійснення реконструкції тексту Чар-Книги, ми дотикаємось до питання Слова зовсім в іншому, незвичному розумінні. Нам може відкритись зовсім інший рівень мислення через усвідомлення того знання Слова, про що, як на моє розуміння, вже засвідчує рукопис.
Можливо, ці узагальнені міркування дещо передчасні, потрібно мати більший «масив даних». Подальше напрацювання різних прочитань сторінок має роз’яснити, наскільки правомірні такі уявлення щодо тексту ЧК, тобто того способу письма яким написана ця книга. Можливо, справа тут полягає не тільки у способі письма, а ще й у певному способі мислення, отже побудови словосполучень.
З цього приводу цікавою і слушною є думка одного з дослідників манускрипту Жака Гі (Jacques Guy): „Манускрипт Войнича — це відображення нашого повного невігластва по відношенню до того, що таке мова, та що її створює такою, що відрізняє мову від абракадабри. Ми не спроможні її пояснити, не можемо зрозуміти, просто тому, що у нас не вистачає необхідних знань”.
***
Цікавим пошуком для розкриття «таємничого тексту», саме в розумінні багатомірності Слова, може стати певний підхід, який стосується уявлень про обов’язкову паліндромність[19] усіх давніх «магічних написів» та з врахуванням того, що було сформульовано як метод змістового розгорнення (розкриття) обопільно-значного Слова у «Орійська Ідеологія» (див. Розділ 1 Національні Духовні Орієнтири http://h.ua/story/42750/). Певні напрацювання щодо переосмислення понять за цим методом розкриття слів були використані при здійснені реконструкції.
Щодо „паліндромної” властивості Слова взагалі, як природного явища, дозволю собі звернути увагу на відомий в літературі факт, не претендуючи на всебічне вивчення та осягнення даного питання. Як на мене, це є красномовне свідчення щодо того, яка мова серед усіх мов найбільше утримує в собі «магічність письма». Яка мова найбільше утримує в собі, говорячи сучасними поняттями, ту інтелектуальну основу понятійного апарату, що дозволяє найточніше формулювати питання в розумінні не тільки наукового пошуку. Відомо, що правильно сформульоване питання – це більше ніж наполовину успіх у знаходженні правильної відповіді. Водночас, в цьому ж вбачається певне пояснення і підтвердження стосовно української мови у тексті Чар-Книги.
Вже існуючі у літературі приклади паліндромів на різних мовах, дозволяють, як на мене, запитатись, на якій мові вдалося більше всього створити таких форм взагалі і у варіанті віршів? З відомого мені, складається враження, що саме українською мовою „чомусь” створені такі віршовані зразки, які фактично відсутні у інших мовах. Це не просто якісь окремі фрази, як наведений епіграфом вислів – Ор дума мудро. Чи на зразок відомих варіантів: «Madam I`m Adam», або «Я иду с мечем судия». Або вірші на рівні двох, в кращому разі, чотирьох рядків, не дуже виразного загального смислу. Мова йде саме про вірші, хоча найбільша паліндромна композиція десь у 100 тисяч слів створена англійською мовою, як і роман-паліндром.[1]
За останні часи в Україні з`явилась своя «купа не мала» авторів, які показали зразки віршованих паліндромів за кількістю рядків, що цілком відповідають сучасним уявленням про цілісний вірш. А подекуди й поеми. При цьому не тільки кількістю рядків вражають ці досягнення, у порівняні із досягнутими зразками на інших мовах, але й змістовною цілісністю, смисловою єдністю всього тексту.
Якщо розуміти, що подібні «літературні раки» є не просто розумовою забавою окремих осіб, а свідченням можливості певної мови до отої обопільної властивості слів, що було визначено у відомому вислові «Слово Моє – меч двосічний» (за певним уточненням цього вислову в силу дискусій стосовно «язик» чи мова).
Сучасні зразки паліндромів – це свідчення щодо можливостей вже сучасної фонетико-граматичної форми слів. Це свідчення, що співучість українського Слова має причини більше глибині і суттєві, чим це прийнято розуміти у сучасному світі. За цим криється магія істинного знання та знання істинної магії.
Говорячи про значення ефекту „паліндромності” слів, є всі підстави передбачати, завдяки писемності наявної у ЧК, ще більші можливості множинності і змістів, і смислів, і сенсів, і тем. Оскільки „паліндромність” письма ЧК, властивість обопільного прочитання певних груп літер, має суттєво більші можливості у порівнянні із сучасною писемністю.
***
На закінчення можна зазначити, що завдяки особистому досвіду реконструкції деяких сторінок Чар-Книги, результати по двом з яких надані для ознайомлення в даній публікації, склалось доволі вагоме переконання, що принципово цей текст читається саме за тим підходом, який був запропоновано Дж. Стойко. Тобто, можна стверджувати про принципову можливість прочитання всього тексту.
Інша справа, враховуючи зазначене вище, що для створення тексту на рівні науково обґрунтованої версії для широкого кола читачів потрібні не поодинокі зусилля. Тому питання, коли може з’явитись реконструкція всього тексту цього рукопису, як на моє розуміння, швидше питання організаційне.
Чи буде при якомусь університеті чи науковому інституті створена певна, як уявляється, невелика група, що має дозволити в досить обмежений термін вирішити це питання, - зараз хотілось би закінчити іншим. Звернути увагу і зацікавити якомога більшу кількість людей, в першу чергу молодих, щодо потреби вивчення тексту Чар-Книги.
Щось на кшталт: не променіть нагоду доторкнутись власним розумом до магії Слова. Нагоду доторкнутись до дивної поезії життя. Щодо любителів кросвордів, шукачів „древніх таємниць”, як на мій розсуд, – в цьому тексті їх чекають більше ніж „солодкі муки” пошуку потрібного слова ~:-)
Хоча є тут і інше. Бо як було мовлено в іншому місці: звуть – ніжно, ведуть – пішно. ~:-{()

Євген Чорний
Київ, грудень 2009 р. – березень 2010 р.



В додатку: Ілюстративні матеріали реконструкції до стор. 77v та 77r

[1] Дж. Стойко «Послання оріян хозарам», «Рукопис Войнича». — Київ: Індоєвропа - 7503(1996) - №1 – 28 с.; John Stojko „Letters to God's Eye” - New York - 1978
[2] В. Осипчука-Скороводи „Гора Ора” – Київ: ФОП Стебляк – 2010 – 160 с
[3] озій - оселя світу ( велична світла будівля, палац )
[4] бая, бає – дбає, де-бає ( Бай — 1. Одна з назв дохристиянського волхва, що володів поетичним даром; 2. Назва одного з бенкетів у гірських селах Коломийщинини ( «були набутки й баї», «робити бай», «баюватисі») 3. „багата людина” для Азії.)
[5] велична світла будівля
[6] править, посувається, прямує, простягається
[7] кисе (кисель = кисе+л’є)
[8] бодня, „гнутая круглодолгая укладка с крышкою, кадушка с крышкою, вместо сундука, кубарь, кубас” (Словарь Даля)
[9] Ра - первісне ім’я найближчої зірки-світила (пізніще – сонце) у космогонічно- світоглядному (ВсеСвіти, Святе) розумінні
[10] Сва – слово-поняття, яке наявне у різних сучасних словах. Скажімо, сучасне Сварог : Сва+Ор+Га ( детальніше див. „Орійська Ідеологія” 1. НАЦІОНАЛЬНІ ДУХОВНІ ОРІЄНТИРИ. http://h.ua/story/42750/ )
[11] Га – первісне ім’я Матері-землі, Ма-тера (terra), Нені у планетарному значені космогонічно-світоглядному (ВсеСвіти, Святе) розумінні.
[12] зеленей, зелень, чар-зіль
[13] Било – стебло (основна частина трав’янистої рослини від кореня до вершка) ; гілка дерева
[14] стеблі, бадилині
[15] пестун, плеканець
[16] Сус – за іншими варіантами із сторінок, що не війшли до „Послання оріян хозарам” ( „...Miss Mania Koza and her son Sus...” http://sk-sk.facebook.com/note.php?note_id=316819178706 )
[17] Бажаючи можуть дослідити такі місця за реконструкцією Дж. Стойко і відповідних фотокопій сторінок оригіналу в інтернеті - (http://beinecke.library.yale.edu/dl_crosscollex/SetsSearchExecXC.asp?srchtype=ITEM
[18] Інваріанти [ лат. invarians (invariantis) - незмінний ] – величини, співвідношення, властивості тощо, які не змінюються від тих чи інших перетворень змінних, пов’язаних з ними, напр. коли змінюють систему координат» (Словник іншомовних слів, Київ -1977 – 775 с.)
Інваріант (рос. инвариант, англ. invariant, нім. Invariante f) — термін, що використовується в математиці та фізіці, а також в програмуванні, означає щось незмінне. Інваріант – число, вираз тощо, які пов'язані з деяким математичним об'єктом і не змінюються при певних перетвореннях. Наприклад, віддаль між двома точками площини є інваріантом при перенесенні або повертанні системи координат; площа будь-якої фігури, кут між двома прямими – інваріанти руху. ( з Вікіпедії )
[19] Паліндром, перевертень, рак літеральний, паліндромон (від грец. πάλιν — «назад, знов» та грец. δρóμος — «біг») — слово, словосполучення або віршований рядок, що однаково читається в обох напрямках (зліва направо та справа наліво). ( з Вікіпедії
http://uk.wikipedia.org/wiki/Паліндром )

[1] композиція Едварда Бенбоу “Al, sign it, Lover!..” та роман Лоренса Левіна “Dr. Awkward & Olson in Oslo”