Реконструкція текстів всіх сторінок Рукопису (Manuscript 408) по рядкам із можливістю порівнянням з рядками оригіналу від 1r до 116v
за виданням "Чар-Книга 1.0: Про віру і волю", версія 2014 р.
Text - Ukrainian.
Передмова від автора реконструкції
Чар Книга 1.0: Про віру і волю - це версія повного прочитання тексту рукописної книги, створеної у першій половині 15 століття і знаної під назвами: Manuscript 408, Voynich manuscript або „Рукопис Войнича”.
Манускрипт нажив популярності в світі, як одне із найбільш таємничих шифрованих послань, що не можна було прочитати попри всі багаторічні спроби. Представлена перша версія реконструкції тексту рукопису покликана довести правомірність гіпотези, висловленої Дж.Стойко, про україномовність тексту цього рукопису.
При цьому необхідно зважати на те, що дану версію реконструкції тексту поки що не можна вважати науково точним варіантом можливого прочитання рукопису в силу об’єктивних та суб’єктивних причин. Докладніше про це - в розділі щодо методу прочитання та проблемні питання Рукопису.
Чому Чар-Книга? Тому, що надається можливість не тільки прочитати текст, який пропонується в цій реконструкції рукопису. Ви зможете прочитати текст, який крім Вас ніхто ніколи не читав на планеті Земля, якщо скористаєтесь тою методикою прочитання, яка подана в цій книзі. Більше того, прочитати такий текст, котрий крім Вас більше ніхто і ніколи, швидше за все, не буде читати. Бо все залежить від суто Вашого знання та чуття Слова, від саме Вашої точки зору.
Дивна і чарівна властивість цього давньоукраїнського тексту є не тільки своєрідний доказ існування багатомірності простору та можливості паралельного існування різних світів, але і дозволяє заглибитись у таке розмаїття варіантів, зазирнути у багатомірність і нескінченість світу саме через Слово. Деякі приклади „зерен” мудрості того (чи тих), хто писав тексти цих сторінок Рукопису подані в „Чар Книга Оріїв. Влучне слівце” (в кінці 2-ї частини).
Тому це джерело, яке дозволяє здійснити подібне, і означене як Чар Книга (ЧК).
Ілюстративний матеріал реконструкції сторінок
Сторінки з 1 до 10
1r
1. [1]Цього опис і даю:/ усе те було,/ обирає/ і готує Божий/ під волю/ і під віру усе./ А путає де-інде/ ось ту віру/ під волю якось.
2. Де у вірі усе/ путь бере,/ у вірі усе/ те бо зріє/ і є по оте Божий,/ під вірою/ визріє/ і путі обирає,/ а пута обирає,/ як і убий,/ у муки.
3. Де усе Боже Орія,[2]/ під на те усе/ є віра/ і усе те Божий/ є під віки./ Питав і обери се/ у путі надії,/ а як обере Божий у дусі,/ і каєся[3].
4. А де, важай,/ є уяви ото нині усе,/ у уяви оті невірою оний і виловлює ото усе./ Натягує горе,/ як Божий,/ а уявою тою і Божий/ у віру/ втягуй?
5. Де бо зире усе,/ пан бере/ і питає Божий,/ а пуще мре/ і почує Божий?/ [4]Ось яке обирає убозя під усе (?[5]).
6. 5/ віка бере,/ а під се/ і під волю/ упущав усе./ Високе бери/ по унаді,[6]/ у пуці[7] уяв і Божий/ є під уяви, і як обере се,
7. усе і піднесе./ Під віки усі/ у уяви ті по висі/ і уяви оті по волі/ оповиє путі усі,/ угадує і описує/ які, убозій,/ а по вірі/ те відає.
8. Як Божий/ підведе/ поцвілі/ підвої якісь?/ [8]Яка, убозій,/ віра/ є ото нова якась?
9. 5 (?)/ ось яке, убозій,/ упущене дає Божий/ і волю дає/ пуще нову,/ а усе оте, убозій,/ під уяви під усі/ і пущає вік болі у надії.
10. Уявить/ під уяви/ та під уяви усі/ є у уяві ото ДажБожа озій,/ у уяви оті неволі?/ Уяви ті убий,/ під уяви які убозій/ удає путнє усе,/ як Божий.
11. Підвої усі,/ путнє усе/ те у віки Божий/ пущає усе,/ пущає у віки Боже Ладо/ і питає нас./ А під уяви/ оголює, яке убозій укоє,
12. а як убозій,/ важай,/ поваляє/ вік Божий,/ повік убозій/ є і покуси,/ у уяви ті, убозій,/ які обере,/ і є путі усі/ у ті віки.
13. Як Божий/ є під путнє усе,/ а потвори/ по вірі/ піднесе?/ А та воля/ поваляє,/ і є по волі/ та міра/ по болі?
14. Підвої[9]/ по волі/ по віку бий,/ то під усе/ те повіє,/ яке у вірі/ повік є Божий,/ а підвої/ ті не нова зіль.
15. Оспівує/ ото пан усе,/ а по на те, убозій,/ у піднови ще під волю/ яке вкоськає?/ Путі усі/ кобза путає се?
16. Усе ото яве/ під волю/ піднє,/ ту уяву як піднесе,/ а пуще на благо/ яке бере убозій/ і у яке, убозій,/ путь оскудіє.
17. Як побирає/ під пута Божий?/ У уяві те Боже Ор/ є пану усе/ й посіє нищим оту волю/ і путане у ладі,/ яке бо уявою натяв.
18. Під уяви ті/ по вірі/ понесе/ яке, убозій,/ і є путнє усе./ [10] А у уяви оті волі/ є яка Божа озій?
19. Пущав/ під Божий/ підвої ті понині усі/ помалу./ Оті підвої є канони у дусі,/ піднесе/ ще усі канони се,/ а посії рве, які бере.
20. Ось оковує озій/ по волі/ як убозій/ у пута болі,/ які обирає/ і піднабере,/ а те Божий,/ яке бере,/ і піднесе,/ і пута убирає.
21. Уповаю,/ має/ те Божий./ Під уяви Божий/ яве ту волю,/ яку Божий/ оце обере./ А путає волю/ яку Божий?/ Путає волю, яка і боре усе.
22. Ось понині се/ уява та нині дає,/ а явиться/ як Божий,/ яве і тупе на усе твоє те Божий,/ а у уяви оці поваляє/ і тугу, яка пасує/ кабалі.
23. Як по нову/ під уяви якісь/ твоє піднесе,/ питаю ся?/ Уяви то/ пана усе/ у те нині усе,/ а є те нині усе,/ як і було,/ по оте у вірі.
24. Під уяву діє/ по волі,/ повить/ уповає ото усе/ і у пам’яті несе?/ [11]І є у купі Божий?
[1] сторінка 1r має багато пошкоджених місць (потертості чи замито)
[2] по тексту Рукописа: Боже Ора або Ор Божий. Ор - первісне ім’я власне Отче-Бігу у космогонічно- світоглядному (ВсеСвіти, Святе) розумінні. Звідси – Ору-сини, Ору-сі, що з часом перейшло у скорочені форми: Ру-сини, ру-се, Русь сучасні варіанти: Оріяни, Орійці (а не арійці). В подальшому тексті реконструкції Праві-Словні поняття Вишнього Світу, які зустрічаються по тексту, надаються з великої літери в будь-якому місці у речені. До таких понять відносяться: Ґа – первісне ім’я Матері-землі, Ма-тера (terra), Ра - первісне ім’я найближчої зірки-світила (пізніще – Сонце), а також Ір (Іріє), Правь, Явь, Нав, також Віди. Відносно первісних Імен, як саме імен власних, якими користувалися давні знавці ПравоСловного вірування - Орочі, Рахмани, волхви, Відуни детальніше див. розділ „Національні Духовни Орієнтири” у „Орійська Ідеологія” http://store.kassiopeya.com/product_info.php?currency=RUB&products_id=507 або: http://h.ua/story/42750/
[3] «кає ся» - фрагмент з 2-3 графем (К?С), що майже не читаються (можливо, були змиті, чи „затерті”)
[4] цей блок-смисл записано з відступом у рядку
[5] блок смисл написано із великим відступом від інших у цьому рядку. В кінці рядка чи написані графеми наче вище і нижче даного рядка, чи то залишок від якихось інших «змитих»(?) рядків
[6] дефект сторінки ?
[7] у пуці (пук) - пук чогось, пучок; у розпуці // Пуцята Вышаціч — кіеўскі ваявода // „І пуця яму нямашка.” (Міхась Лынькоў. На чырвоных лядах (Урыўкі з рамана) // „біля кожного ніка є значок ">" - пуцяєш і вперед”- з інтернету.
[8] наступний блок-смисл записано з відступом у рядку
[9] підвій — 1) коли людину злий вітер продме 2) щеплення на підвіях
[10] блок-смисл з відступом у рядку
[11] смисл-блок із відступом у рядку
1v
1л [1] Те подаю усе,/ уповаю, як Божий/ воліє.
2л Ось ото нині усе/ побираю[2]/ і у вірі/ виписую.
3л У окови путь ся?/ Питво п’ється/ і під се.
4л А яку волю/ повіє ту нову,/ як ДажБожу [3]/ як би зіль?
1п У волю оту пан усе/ побере,/ а у опуці обирає/ бо зло.
2п Як повії/ і лятви[4] якісь/ уяви твої, які бере/ по віку се.
3п Як те під нині усе/ є путі усі,/ у ті уяви ото повіки уся/ і є кабала.[5]
4п Диво пан се/ і повіє/ у ті уяви якісь.
5л Що у уяві ото має усе,/ підмалює/ як ДажБоже,/ і пущає уяви болі.
6л Повіє те усе,/ поволі/ опутав,/ але під волю/ і є уяви ті болі.
7л Своя/ воля/ певне надає?/ А поневолює/ як воля/ опутана ся?
8л Уяви ті волі під волю/ є і та воля у ті написи,/ і по волі те усе?
9л Під віру/ уяви ті мали/ і по волі,/ а яка воля/ є те усе,/ яке обирає?
10лОто і говорю:/ по уяві ото понесе/ як болі/ повік усе.
5п Яке обирає,/ понесе/ і ото має як усе,/ уяви оті уяв у Божий/ під уяви під усі.
6п Яку волю понесе,/ повік уявою/ уловлює/ і описує/ путі усі?
7п Уся та воля/ квола,/ ковилова,/ і є уся та воля,/ яку мали/ по уяві якось.
8п По волі/ опутає волю,/ повіє якось/ і поваляє/ яке Божий.
9п Підмалює,/ яке понуре,/ і уяви оті повіє,/ які бере/ під ума якесь.
10п Діє по уяві якось,/ а нащо воля,/ по уяві як бере?
[1] ! Сторінка з поділеним текстом. Наданий варіант рядків (в інтернет-версії ілюстративних матеріалів до стор. 1v зеленого кольору – див. http://or-ch-blog.blogspot.com/ ) - версія реконструкції за припущенням, що текст сторінки складається з 2-х стовпчиків (лівий і правий, бо малюнок розділяє рядки на дві частини). Тобто за послідовністю прочитання рядків не 10, а 20. Подібні сторінки в ілюстративних матеріалах в подальшому будуть подані також за варіантом рядка з 2-х рівнів, із можливим позначенням у виносках: ! Сторінка з поділеним текстом.
!!! При подачі у вигляді тексту таких сторінок – кількість рядків, відповідно, подвоюється.
[2] „Як ти мене видиш некрасную, але я красних із того світа побираю: святителей, королей, царей, княжат, гетьманов, рицеров, потужних воїнов,..” —Українська література XVII ст.
[3] NB: питання правомірності застосування поняття ДажБоже (детальніше у «Про метод прочитання та проблемні питання Рукопису» - варіант сполучення графем, що багато разів повторюється в тексті – в силу специфіки написання сполучення певних графем та їх трактування - подібні місця в подальшому тексті позначені затемненим (жовтим) кольором, особливо зі стор. 85v3)
[4] синоніми слову повія: „...лярва, лятва, мандрьоха, моргуха..” http://www.dotyk.in.ua/ualove7.htm
[5] Кабала — (від араб. угода, зобов'язання) / гніт, тяжка залежність / У феодальній Московії 14-18 ст. боргове зобов'язання, що з 16 ст. укладали в письмовій формі/ у юдаїзмі кабала - знання про будову людини та світу (Вікіпедія) // Кабала, -ли, ж. Гаданіе по картамъ. Желех. класти кабали. Гадать но картамъ. Желех. Словарь української мови / Б. Грінченко http://www.hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/21708-kabala.html#show_point // город Кабала-Хазар(близ с.Чухур-Кабала, Азербайджан); Гай Плиний Секунд в "Естественной истории" пишет о Кабалаке - первенствующем городе в Албании, укрепленном городе. Птолемей (I-II вв.) в "Географическом руководстве" пишет о Хабале. Кабала до 464 г. была столицей Кавказской Албании, после чего столица была перенесена в Партов (Барду).
2r
1. [1]То усікає убозій усе/ суще по волі,/ як Божий/ є уявою отою по болі./ Суще побажай,/ а путь волі є у дусі.
2. Як у вірі повіряє усе,/ по те обирає і діє?/ Під віру/ і путі усі/ є на оту уяву?
3. Свої ото у Божий/ пута несе усе./ По горю/ псує/ усе якось,/ а, побажай,
4. під божка усе/ по оті віки якісь/ і упущає усе/ як облуду,/ і є по уяві то Божій як?
5. Має оті уяви, повір,/ і болі/ під вік Божий,/ поволі які убий,/ усе оте і побажай,/ яке убий.
6. Удає Божий,/ а яке убозій укоє,/ як те волі/ довіряє?/ Усе ото воля якась,/ а як по волі/ яке псує/ путі усі?
7. Під віру/ путь се,/ як Божий осяє,/ а по волі яке убий.
8. [2] Ось оті уяви бо узяли у описи.
9. То усе, яке убозій/ під Божий/ у своє усе/ удає/ під волю,/ оце уяви які убий./ Ось те під/ волю під нині усе,/ а яке Боже лякає ся?
10. Коли діє під уяви,/ то волю/ під нині усе/ у світ несе,/ а у єство якесь/ диво./ По волі/ ось те усе/ є як убозій,/ і є як Божа Орія воля?
11. Досвіт се/ є по волі Божій,/ а під волю/ піднять усе,/ як Божий,/ і путає на усе/ у ту неволю,/ де є Божий,/ а де добожий.
12. Усе по убозій,/ кабала/ псує,/ кабалу віри/ і підбий,/ а яке і убий?/ У владі/ Божій/ є під нині усі/ потвори?
13. Уяви ті волі/ описує/ по вірі/ і путає віру,/ а усе вірою/ бий/ і побий./ Дає Божий/ поняти се/ і описую те усе,/ де боліє.
14. Під уяви/ ось ті нині усі/ і понесе,/ яке є Божий/ у попиті усе.
[1] ! Сторінка з поділеним текстом (варіант поділеного прочитання - починаючи з 8 рядка). У перших 7 рядках малюнок поділяє текст на 3-4 фрагменти – чередування тексту курсивом, відповідно, означені ці „поділення”.
[2] виокремлений напис - на сторінці в середині біля малюнку з правого боку
2v
1. [1] Ті уяви, важай,/ а по ним у що і повірує,/ є уяви ото у Божий, яве які убозій/ по вірі./ А яке ДажБоже/ є під оте усе?
2. То пугає, то упасає,/ а підімо/ під волю,/ у своє оте по уяві/ улове нині надії/ і смуту усю?/ По уяві рає/ і яке Божий?
3. Мету описує/ і повіряє,/ але під усе/ є по волі/ і по уяві якось,/ оповиє яке, убозій./ А по путі усе/ є і яке Божий?
4. Під ум/ поваляв,/ поневіряє/ по уму і яке Божий.
5. То повіряє/ під усе,/ як Божу озій/ понять у висі?/ А де піднесе,/ як віра/ по волі/ є як Божий?
6. Яке міряє/ по волі,/ повір,/ помалу/ та не мало/ описує/ по оте усе./ А яке є Божий/ у уяви оті по вірі,/ побий?
7. А як Божий/ повіє ото і понесе,/ своє ото на нині усе/ по уяві те ізведе?/ Понині дає,/ а у пору/ і упне Божий.
8. Повіє те Воза[2] піднє/ і, повір,/ поневолює/ і по волі,/ як воля віку се.
[1] Сторінка, де текст поділено малюнком! Курсивом подані частини тексту, що відокремлені малюнком (подібне – і в подальшому).
[2] Про сакральне значення космізму Віз детальніше див. розділ „Національні Духовни Орієнтири” у „Орійська Ідеологія” http://store.kassiopeya.com/product_info.php?currency=RUB&products_id=507 або http://h.ua/story/42750/
3r
1. Ото піднови де/ свої ще були,/ поволі/ і опутає волю,/ як би зіль зла.
2. Ось по невірі,/ повір,/ є як би зіль,/ а свою оту поб`є зіль,/ і поб`є зло.
3. Уяви по вірі/ своє поневір’є/ поваляє,/ а яке Божий/ опутає усе.
4. Де пани усе/ по вірі/ побили,/ поб`є зіло,/ поб`є зло/ і повіє.
5. Свою ту воля/ поволі вилаєш,/ де/ поб`є зло/ і опутає волю.
6. Ось по оте Божий,/ повір,/ путає во зло/ і яве оту біль як би злу.
7. У уяви оті по волі,/ свояк Божий,/ повіє зло,/ а під уяви злі/ і хиб зливу.
8. Ось під невіру,/ повір,/ поволі/ і явиться/ яке бо ховає.
9. Під уяви/ 1 є віра,/ а підновлює кугу зіль/ і у уяви оті повік усі/ є воля?
10. Ось яке бере/ і поволі опутує уява зла.
11. Що поневолює/ під волю/ і дає владу,/ підневолює під на усе.
12. Уяви ті гукає Божий/ у світ по вірі,/ а своє дає повік бо зло/ і уяви путає усі.
13. Своє те нині усе/ у своє оте/ піднесе,/ у свої ті віки усі своє те піднесе/ і є пану віхою се?
14. Повір,/ свояк ДажБожа,/ уяви ті нині усі/ і є своє те нині усе.
15. Ото підніме бурю уява зла,/ підбере/ віру,/ а по вірі/ і воля падає усе/ по уяві злої,/ уяви оті повіє злі/ і віщує віри горе.
16. Уяви оті неволі/ по волі/ дає/ і поневолює/ на те під усе/ світ нове зло,/ своя та воля,/ як Божий,/ і є диявола нині зло.
17. Де винив зло,/ явить нове зло,/ ось оте нове якесь/ і є своя то наново кабала/ доби злої.
18. Що поневолює у окови злі?/ Під уяви яке Божий/ свою щепе віру,/ а у свою ще волю/ і явища по волі світу усі./ І має ота воля уяви злі.
19. Яве оте, повір,/ і волі/ поневір’я/ і свою невіру,/ як ДажБоже/ є своя ота неволя/ і у своє удає Божий,/ а по вірі/ і путає усе.
20. Ось по невірі/ і по волі/ яве яке Божий,/ поволі/ дає/ Божий/ явить волю у віру бо злу.
3v
1. У тьмі Божій/ є пуще горе,/ а свята мага[1]/ підіб`є/ путь волі./ Ось то уяві Божий і дає/ волю усю.
2. Як Боже якесь,/ своє ото поваляє/ і явить по миру/ витвори/ і Велеса оту волю,/ як волю/ яку бере.
3. Уяви твої злі/ повели/ під волю,/ а де нині надії?/ Повіє зло,/ понині усе тобі зло/ є у уяви ті убозя.
4. Своє яке бере,/ по дії/ псує/ та поневолює./ Уявою тої болі/ оковує і оре,/ по небу оре униній.
5. Ось пан бере/ уяви оті по болі/ і наново рає,/ а поборює/ і є путь се?
6. Віру/ пан міряє/ і творе/ повіки болі усе,/ а поб`є зло?
7. Ото по мірі/ уяву оту поб`є зло./ Повір,/ пуще бо зло дає.
8. Ось ті посії/ є типове зло/ і, повір,/ у попит волі/ і яве тобі.
9. Ось ото понині бере,/ у уяви ті неволі/ опутає муками болі усе,/ повір,/ опутає усе.
10. Ум повідає,/ як гожий/ є світ під волю,/ а яке бажає зло/ по волі/ і у уяви ті бере усе.
11. Підвої/ у підвої путь в’є/ і є путь ся,/ ото повір,/ повіє яке Божий/ і повіє зло.
12. У уяву/ під/ повік ДажБожу/ усе оте описує/ і ото по миру/ те поб’є злу/ дію?
13. Підбере/ під те Божий/ і світ упасе?/ Ось оті усі/ путі були/ по те усе?
14. Як у убозій/ піднеб`я зле,/ усе то і небо є зло?
[1] магія
4r
1. Ті уяви є кабали посії,/ по що і вік ся/ підневолює,/ і воля/ під нині усе/ смуту несе,/ яка, уважай,/ і повирує,/ і є усе ото висі?
2. Яке під віру/ є під волю,/ а під волю/ і є путі волі?/ Під оте по усе/ побажай -/ і угадує./ А по вірі Божій/ є і у пові зло?
3. Уяви ото по волі/ і по волі по усе/ побажай/ і є своє оте у Божий?/ Яке Божий/ є під убозій?
4. Своє оте по волі/ описує/ і ось ото усе/ є яке Божий?/ І явить Божий/ путі усі?
5. Ще усе, яке Божий,/ у своє оте описує/ якось ото ускосі.
6. Повір,/ є під усе ото описи,/ як усе ото понині се.
7. Свою ото, уважай,/ путає волю,/ як гожий/ путав зло.
8. Під віру/ і є під волю,/ а під волю/ опутає усе/ і упуще волю якось.
9. Як Божий/ у питві описує,/ ото описує/ і ту віру у Божий.
10. Уяви, які були/ під віру,/ є під усе під волю/ і упущає Божий.
11. Своє ото поважай,/ а під нього і риє/ своє ото усе,
12. де можий,/ а побажай,/ і понижує озій,
13. як Божий/ пута несе./
4v
1. Що по уму, важай,/ є у ті піднови,/ те по уяві усе,/ і по уяві ще описує,/ яка воля як діє/ у колі віку.
2. Волю/ пан усе/ описує,/ а пута усі/ є під те по вірі,/ і підніме/ понову Русь/ по волі якось
3. і під уяви,/ під уяву/ і побажай./ А під Божий/ яке Божий,/ є своє, як Божий,/ і уява обриває зло?
4. Своє те пасує,/ своє і питає ся./ По уяві ота неволя,/ як Божий/ путане усе/ і по уяві Божій.
5. Під уяви оре/ під нині се/ не оті уяви,/ а ум ото, важай,/ піднесе,/ і своє оте поважай/ повіки убозій.
6. Ось ото повисіє/ під уяви ті посії/ пуще у віки усі?
7. Ота віра упасає,/ а піднє невіри,/ повір,/ під уяви ті псує/ пуще усе якось.
8. Волю нині оний,/ повір,/ путає голу,/ а під уяву/ і уяви оті віри/ путав Русі.
9. У свої уяви тьми/ є уже озій по за віхи,/ а у попити усі/ і під уяви ті усі/ є яке Божий?
10. Є уявою оте Божий/ у піднови/ і уяви оті нам як усе/ по волі/ і повіє те нове якесь.
11. Під уяви/ ті понову рає/ і під віки усе?/ Під оте і Божий/ у своє ото воліє, як Божий?
12. Свої тіні усі/ під уяви/ і є уяви ті неволі,/ де те нині усе/ підбирає і побирає/ у муки усе.
13. Під віки усі/ дає/ пану віра,/ а по уяві твоє якесь/ під вік Божий/ і своє утягує.
14. Уяви повік усі/ і описує то усе,/ а по оте і муки усі.
5r
1. То під уяви якісь/ є оце по уяві усе,/ а по ті уяви усі/ у уяві є Божий?/ Уявою обирає владу усю,/ по уму якось,/ як то підсії якісь?
2. Яве пан се,/ уяву ту насіє/ у світ Божий./ Підіме/ путь уяв се/ і путане усе/ понасіє./ Явить за живу дію/ уяви оті волі.
3. Своєбожий/ у уяві ото убий/ по усе,/ і яке Божий/ є у уяві ото нині оний,/ і по уяві путі усі,/ ум ото описує/ святе по уяві якось.
4. Уяви оті, убозій,/ у піднови якісь,/ і побий[1],/ де/ є по невірі,/ по уяві і путає усе.
5. Ото підсіє/ підвої якісь/ свої у Божий,/ а по волі і влада/ є під уяви/ своя ото понову,/ як гожий/ і під ум як Божий?
6. Під уяви/ поневіряє пан усе,/ своє нині насіє і свою усю тінь нанесе./ У свою невіру/ опутає ся,/ і підіме ото під усе/ якось?
7. Свої ото уяви нині усе,/ та нині усе/ по ним і те псує/ під уяви якісь.
5v
1. То гоє пан віру,/ а по мірі/ усе ото понесе,/ що під віки/ по волі дає/ повік Божий./ Ось оті уяви ізжуй/ є у яке Божий.
2. Яке поволі/ підсіє,/ по волі/ і яве ото Божий,/ які, убозій,/ є путі віри./ У пові ото дає,/ ось і повії, що є у вірі як зіль.
3. Своє оте по уяві/ і усе ото уявою оре,/ як Божий,/ а яке Божий?/ Має ото, повір,/ як Боже Орія,/ своє,/ кугу оре, а повиорює/ окови.
4. У своє оте вірує/ і піднє надає/ у уяви оті волі./ Ось те, уважай,/ під волю є,/ як Божий?/ Путає віру/ і явить по усе ото у Божий.
5. Підвої є ті на неволю,/ повір,/ по нову ота воля/ і уяви оті по волі,/ як Божий/ є кабала./ Поваляє/ і повіє оте Божий.
6. Уява ота воля,/ а по волі/ і яка ДажБожа віку зіль.
Сторінки з 21 до 30
https://or-ch-blog.blogspot.com/2020/10/2-manuscript-408-voynich-101-116-2014.html
