Реконструкція тексту по рядкам із порівнянням з рядками оригіналу Рукопису для сторінок від 1r до ...

за виданням "Чар-Книга 1.0: Про віру і волю"

Reconstruction of the text of Manuscript 408 (Voynich Manuscript). Line by line in comparison with the original.

Text - Ukrainian.

Порядок сторінок подано в уточненому варіанті: змінена послідовність, оскільки у редакції книги-реконструкції від 2014 р. помилково було надано так, що сторінки з позначенням V передують сторінкам із R, тобто 1v - 1r, 2v - 2r... Судячи із певних ознак, правильна послідовність порядку прочитання сторінок: 1r - 1v, 2r - 2v, 3r - 3v...

Жовтим тлом позначені проблемні місця - необхідне проведення уточнень щодо правильності визначення відповідних графем-приголосних у тексті оригіналу (через пошкоджені місця або інші особливості напису).

1r

1. [1] Цього опис і даю:/ усе те було,/ обирає/ і готує Божий/ під волю/ і під віру усе./ А путає де-інде/ ось ту віру/ під волю якось.

2. Де у вірі усе/ путь бере,/ у вірі усе/ те бо зріє/ і є по оте Божий,/ під вірою/ визріє/ і путі обирає,/ а пута обирає,/ як і убий,/ у муки.

3. Де усе Боже Орія,[2]/ під на те усе/ є віра/ і усе те Божий/ є під віки./ Питав і обери се/ у путі надії,/ а як обере Божий у дусі,/ і каєся[3].

4. А де, важай,/ є уяви ото нині усе,/ у уяви оті невірою оний і виловлює ото усе./ Натягує горе,/ як Божий,/ а уявою тою і Божий/ у віру/ втягуй?

5. Де бо зире усе,/ пан бере/ і питає Божий,/ а пуще мре/ і почує Божий?/ [4]Ось яке обирає убозя під усе (?[5]).

6. 5/ віка бере,/ а під се/ і під волю/ упущав усе./ Високе бери/ по унаді,[6]/ у пуці[7] уяв і Божий/ є під уяви, і як обере се,

7. усе і піднесе./ Під віки усі/ у уяви ті по висі/ і уяви оті по волі/ оповиє путі усі,/ угадує і описує/ які, убозій,/ а по вірі/ те відає.

8. Як Божий/ підведе/ поцвілі/ підвої якісь?/ [8]Яка, убозій,/ віра/ є ото нова якась?

9. 5 (?)/ ось яке, убозій,/ упущене дає Божий/ і волю дає/ пуще нову,/ а усе оте, убозій,/ під уяви під усі/ і пущає вік болі у надії.

10. Уявить/ під уяви/ та під уяви усі/ є у уяві ото ДажБожа озій,/ у уяви оті неволі?/ Уяви ті убий,/ під уяви які убозій/ удає путнє усе,/ як Божий.

11. Підвої усі,/ путнє усе/ те у віки Божий/ пущає усе,/ пущає у віки Боже Ладо/ і питає нас./ А під уяви/ оголює, яке убозій укоє,

12. а як убозій,/ важай,/ поваляє/ вік Божий,/ повік убозій/ є і покуси,/ у уяви ті, убозій,/ які обере,/ і є путі усі/ у ті віки.

13. Як Божий/ є під путнє усе,/ а потвори/ по вірі/ піднесе?/ А та воля/ поваляє,/ і є по волі/ та міра/ по болі?

14. Підвої[9]/ по волі/ по віку бий,/ то під усе/ те повіє,/ яке у вірі/ повік є Божий,/ а підвої/ ті не нова зіль.

15. Оспівує/ ото пан усе,/ а по на те, убозій,/ у піднови ще під волю/ яке вкоськає?/ Путі усі/ кобза путає се?

16. Усе ото яве/ під волю/ піднє,/ ту уяву як піднесе,/ а пуще на благо/ яке бере убозій/ і у яке, убозій,/ путь оскудіє.

17. Як побирає/ під пута Божий?/ У уяві те Боже Ор/ є пану усе/ й посіє нищим оту волю/ і путане у ладі,/ яке бо уявою натяв.

18. Під уяви ті/ по вірі/ понесе/ яке, убозій,/ і є путнє усе./ [10] А у уяви оті волі/ є яка Божа озій?

19. Пущав/ під Божий/ підвої ті понині усі/ помалу./ Оті підвої є канони у дусі,/ піднесе/ ще усі канони се,/ а посії рве, які бере.

20. Ось оковує озій/ по волі/ як убозій/ у пута болі,/ які обирає/ і піднабере,/ а те Божий,/ яке бере,/ і піднесе,/ і пута убирає.

21. Уповаю,/ має/ те Божий./ Під уяви Божий/ яве ту волю,/ яку Божий/ оце обере./ А путає волю/ яку Божий?/ Путає волю, яка і боре усе.

22. Ось понині се/ уява та нині дає,/ а явиться/ як Божий,/ яве і тупе на усе твоє те Божий,/ а у уяви оці поваляє/ і тугу, яка пасує/ кабалі.

23. Як по нову/ під уяви якісь/ твоє піднесе,/ питаю ся?/ Уяви то/ пана усе/ у те нині усе,/ а є те нині усе,/ як і було,/ по оте у вірі.

24. Під уяву діє/ по волі,/ повить/ уповає ото усе/ і у пам’яті несе?/ [11] І є у купі Божий?

1v

За припущення, це є Сторінка з поділеним текстом. На прикладі першого рядка показано, як було зроблено поділ тексту через наявність певного малюнку - 1л та 1п, тобто тексту у лівому стовпчику чи правому стовпчику за рахунок "роздільної" ліній малюнку - стебло рослини. Подібним чином і всі інші рядки на цій сторінці. Тому текст реконструйовано як прочитання то у лівому стовпчику, то у правому.

Оригінал 1-го рядка стор. 1v

1л [12]Те подаю усе,/ уповаю, як Божий/ воліє.

2л Ось ото нині усе/ побираю[13]/ і у вірі/ виписую.

3л У окови путь ся?/ Питво п’ється/ і під се.

4л А яку волю/ повіє ту нову,/ як ДажБожу [14]/ як би зіль?

1п У волю оту пан усе/ побере,/ а у опуці обирає/ бо зло.

2п Як повії/ і лятви[15] якісь/ уяви твої, які бере/ по віку се.

3п Як те під нині усе/ є путі усі,/ у ті уяви ото повіки уся/ і є кабала.[16]

4п Диво пан се/ і повіє/ у ті уяви якісь.

5л Що у уяві ото має усе,/ підмалює/ як ДажБоже,/ і пущає уяви болі.

6л Повіє те усе,/ поволі/ опутав,/ але під волю/ і є уяви ті болі.

7л Своя/ воля/ певне надає?/ А поневолює/ як воля/ опутана ся?

8л Уяви ті волі під волю/ є і та воля у ті написи,/ і по волі те усе?

9л Під віру/ уяви ті мали/ і по волі,/ а яка воля/ є те усе,/ яке обирає?

10л Ото і говорю:/ по уяві ото понесе/ як болі/ повік усе.

5п Яке обирає,/ понесе/ і ото має як усе,/ уяви оті уяв у Божий/ під уяви під усі.

6п Яку волю понесе,/ повік уявою/ уловлює/ і описує/ путі усі?

7п Уся та воля/ квола,/ ковилова,/ і є уся та воля,/ яку мали/ по уяві якось.

8п По волі/ опутає волю,/ повіє якось/ і поваляє/ яке Божий.

9п Підмалює,/ яке понуре,/ і уяви оті повіє,/ які бере/ під ума якесь.

10п Діє по уяві якось,/ а нащо воля,/ по уяві як бере?

2r

1. [17]То усікає убозій усе/ суще по волі,/ як Божий/ є уявою отою по болі./ Суще побажай,/ а путь волі є у дусі.

2. Як у вірі повіряє усе,/ по те обирає і діє?/ Під віру/ і путі усі/ є на оту уяву?

3. Свої ото у Божий/ пута несе усе./ По горю/ псує/ усе якось,/ а, побажай,

4. під божка усе/ по оті віки якісь/ і упущає усе/ як облуду,/ і є по уяві то Божій як?

5. Має оті уяви, повір,/ і болі/ під вік Божий,/ поволі які убий,/ усе оте і побажай,/ яке убий.

6. Удає Божий,/ а яке убозій укоє,/ як те волі/ довіряє?/ Усе ото воля якась,/ а як по волі/ яке псує/ путі усі?

7. Під віру/ путь се,/ як Божий осяє,/ а по волі яке убий.

8. [18] Ось оті уяви бо узяли у описи.

9. То усе, яке убозій/ під Божий/ у своє усе/ удає/ під волю,/ оце уяви які убий./ Ось те під/ волю під нині усе,/ а яке Боже лякає ся?

10. Коли діє під уяви,/ то волю/ під нині усе/ у світ несе,/ а у єство якесь/ диво./ По волі/ ось те усе/ є як убозій,/ і є як Божа Орія воля?

11. Досвіт се/ є по волі Божій,/ а під волю/ піднять усе,/ як Божий,/ і путає на усе/ у ту неволю,/ де є Божий,/ а де добожий.

12. Усе по убозій,/ кабала/ псує,/ кабалу віри/ і підбий,/ а яке і убий?/ У владі/ Божій/ є під нині усі/ потвори?

13. Уяви ті волі/ описує/ по вірі/ і путає віру,/ а усе вірою/ бий/ і побий./ Дає Божий/ поняти се/ і описую те усе,/ де боліє.

14. Під уяви/ ось ті нині усі/ і понесе,/ яке є Божий/ у попиті усе.

2v

1. [19] Ті уяви, важай,/ а по ним у що і повірує,/ є уяви ото у Божий, яве які убозій/ по вірі./ А яке ДажБоже/ є під оте усе?

2. То пугає, то упасає,/ а підімо/ під волю,/ у своє оте по уяві/ улове нині надії/ і смуту усю?/ По уяві рає/ і яке Божий?

3. Мету описує/ і повіряє,/ але під усе/ є по волі/ і по уяві якось,/ оповиє яке, убозій./ А по путі усе/ є і яке Божий?

4. Під ум/ поваляв,/ поневіряє/ по уму і яке Божий.

5. То повіряє/ під усе,/ як Божу озій/ понять у висі?/ А де піднесе,/ як віра/ по волі/ є як Божий?

6. Яке міряє/ по волі,/ повір,/ помалу/ та не мало/ описує/ по оте усе./ А яке є Божий/ у уяви оті по вірі,/ побий?

7. А як Божий/ повіє ото і понесе,/ своє ото на нині усе/ по уяві те ізведе?/ Понині дає,/ а у пору/ і упне Божий.

8. Повіє те Воза[20] піднє/ і, повір,/ поневолює/ і по волі,/ як воля віку се.

3r

1. Ото піднови де/ свої ще були,/ поволі/ і опутає волю,/ як би зіль зла.

2. Ось по невірі,/ повір,/ є як би зіль,/ а свою оту поб`є зіль,/ і поб`є зло.

3. Уяви по вірі/ своє поневір’є/ поваляє,/ а яке Божий/ опутає усе.

4. Де пани усе/ по вірі/ побили,/ поб`є зіло,/ поб`є зло/ і повіє.

5. Свою ту воля/ поволі вилаєш,/ де/ поб`є зло/ і опутає волю.

6. Ось по оте Божий,/ повір,/ путає во зло/ і яве оту біль як би злу.

7. У уяви оті по волі,/ свояк Божий,/ повіє зло,/ а під уяви злі/ і хиб зливу.

8. Ось під невіру,/ повір,/ поволі/ і явиться/ яке бо ховає.

9. Під уяви/ 1 є віра,/ а підновлює кугу зіль/ і у уяви оті повік усі/ є воля?

10. Ось яке бере/ і поволі опутує уява зла.

11. Що поневолює/ під волю/ і дає владу,/ підневолює під на усе.

12. Уяви ті гукає Божий/ у світ по вірі,/ а своє дає повік бо зло/ і уяви путає усі.

13. Своє те нині усе/ у своє оте/ піднесе,/ у свої ті віки усі своє те піднесе/ і є пану віхою се?

14. Повір,/ свояк ДажБожа,/ уяви ті нині усі/ і є своє те нині усе.

15. Ото підніме бурю уява зла,/ підбере/ віру,/ а по вірі/ і воля падає усе/ по уяві злої,/ уяви оті повіє злі/ і віщує віри горе.

16. Уяви оті неволі/ по волі/ дає/ і поневолює/ на те під усе/ світ нове зло,/ своя та воля,/ як Божий,/ і є диявола нині зло.

17. Де винив зло,/ явить нове зло,/ ось оте нове якесь/ і є своя то наново кабала/ доби злої.

18. Що поневолює у окови злі?/ Під уяви яке Божий/ свою щепе віру,/ а у свою ще волю/ і явища по волі світу усі./ І має ота воля уяви злі.

19. Яве оте, повір,/ і волі/ поневір’я/ і свою невіру,/ як ДажБоже/ є своя ота неволя/ і у своє удає Божий,/ а по вірі/ і путає усе.

20. Ось по невірі/ і по волі/ яве яке Божий,/ поволі/ дає/ Божий/ явить волю у віру бо злу.

3v

1. У тьмі Божій/ є пуще горе,/ а свята мага[21]/ підіб`є/ путь волі./ Ось то уяві Божий і дає/ волю усю.

2. Як Боже якесь,/ своє ото поваляє/ і явить по миру/ витвори/ і Велеса оту волю,/ як волю/ яку бере.

3. Уяви твої злі/ повели/ під волю,/ а де нині надії?/ Повіє зло,/ понині усе тобі зло/ є у уяви ті убозя.

4. Своє яке бере,/ по дії/ псує/ та поневолює./ Уявою тої болі/ оковує і оре,/ по небу оре униній.

5. Ось пан бере/ уяви оті по болі/ і наново рає,/ а поборює/ і є путь се?

6. Віру/ пан міряє/ і творе/ повіки болі усе,/ а поб`є зло?

7. Ото по мірі/ уяву оту поб`є зло./ Повір,/ пуще бо зло дає.

8. Ось ті посії/ є типове зло/ і, повір,/ у попит волі/ і яве тобі.

9. Ось ото понині бере,/ у уяви ті неволі/ опутає муками болі усе,/ повір,/ опутає усе.

10. Ум повідає,/ як гожий/ є світ під волю,/ а яке бажає зло/ по волі/ і у уяви ті бере усе.

11. Підвої/ у підвої путь в’є/ і є путь ся,/ ото повір,/ повіє яке Божий/ і повіє зло.

12. У уяву/ під/ повік ДажБожу/ усе оте описує/ і ото по миру/ те поб’є злу/ дію?

13. Підбере/ під те Божий/ і світ упасе?/ Ось оті усі/ путі були/ по те усе?

14. Як у убозій/ піднеб`я зле,/ усе то і небо є зло?

4r

1. Ті уяви є кабали посії,/ по що і вік ся/ підневолює,/ і воля/ під нині усе/ смуту несе,/ яка, уважай,/ і повирує,/ і є усе ото висі?

2. Яке під віру/ є під волю,/ а під волю/ і є путі волі?/ Під оте по усе/ побажай -/ і угадує./ А по вірі Божій/ є і у пові зло?

3. Уяви ото по волі/ і по волі по усе/ побажай/ і є своє оте у Божий?/ Яке Божий/ є під убозій?

4. Своє оте по волі/ описує/ і ось ото усе/ є яке Божий?/ І явить Божий/ путі усі?

5. Ще усе, яке Божий,/ у своє оте описує/ якось ото ускосі.

6. Повір,/ є під усе ото описи,/ як усе ото понині се.

7. Свою ото, уважай,/ путає волю,/ як гожий/ путав зло.

8. Під віру/ і є під волю,/ а під волю/ опутає усе/ і упуще волю якось.

9. Як Божий/ у питві описує,/ ото описує/ і ту віру у Божий.

10. Уяви, які були/ під віру,/ є під усе під волю/ і упущає Божий.

11. Своє ото поважай,/ а під нього і риє/ своє ото усе,

12. де можий,/ а побажай,/ і понижує озій,

13. як Божий/ пута несе./

4v

1. Що по уму, важай,/ є у ті піднови,/ те по уяві усе,/ і по уяві ще описує,/ яка воля як діє/ у колі віку.

2. Волю/ пан усе/ описує,/ а пута усі/ є під те по вірі,/ і підніме/ понову Русь/ по волі якось

3. і під уяви,/ під уяву/ і побажай./ А під Божий/ яке Божий,/ є своє, як Божий,/ і уява обриває зло?

4. Своє те пасує,/ своє і питає ся./ По уяві ота неволя,/ як Божий/ путане усе/ і по уяві Божій.

5. Під уяви оре/ під нині се/ не оті уяви,/ а ум ото, важай,/ піднесе,/ і своє оте поважай/ повіки убозій.

6. Ось ото повисіє/ під уяви ті посії/ пуще у віки усі?

7. Ота віра упасає,/ а піднє невіри,/ повір,/ під уяви ті псує/ пуще усе якось.

8. Волю нині оний,/ повір,/ путає голу,/ а під уяву/ і уяви оті віри/ путав Русі.

9. У свої уяви тьми/ є уже озій по за віхи,/ а у попити усі/ і під уяви ті усі/ є яке Божий?

10. Є уявою оте Божий/ у піднови/ і уяви оті нам як усе/ по волі/ і повіє те нове якесь.

11. Під уяви/ ті понову рає/ і під віки усе?/ Під оте і Божий/ у своє ото воліє, як Божий?

12. Свої тіні усі/ під уяви/ і є уяви ті неволі,/ де те нині усе/ підбирає і побирає/ у муки усе.

13. Під віки усі/ дає/ пану віра,/ а по уяві твоє якесь/ під вік Божий/ і своє утягує.

14. Уяви повік усі/ і описує то усе,/ а по оте і муки усі.

5r

1. То під уяви якісь/ є оце по уяві усе,/ а по ті уяви усі/ у уяві є Божий?/ Уявою обирає владу усю,/ по уму якось,/ як то підсії якісь?

2. Яве пан се,/ уяву ту насіє/ у світ Божий./ Підіме/ путь уяв се/ і путане усе/ понасіє./ Явить за живу дію/ уяви оті волі.

3. Своєбожий/ у уяві ото убий/ по усе,/ і яке Божий/ є у уяві ото нині оний,/ і по уяві путі усі,/ ум ото описує/ святе по уяві якось.

4. Уяви оті, убозій,/ у піднови якісь,/ і побий[22],/ де/ є по невірі,/ по уяві і путає усе.

5. Ото підсіє/ підвої якісь/ свої у Божий,/ а по волі і влада/ є під уяви/ своя ото понову,/ як гожий/ і під ум як Божий?

6. Під уяви/ поневіряє пан усе,/ своє нині насіє і свою усю тінь нанесе./ У свою невіру/ опутає ся,/ і підіме ото під усе/ якось?

7. Свої ото уяви нині усе,/ та нині усе/ по ним і те псує/ під уяви якісь.

5v

1. То гоє пан віру,/ а по мірі/ усе ото понесе,/ що під віки/ по волі дає/ повік Божий./ Ось оті уяви ізжуй/ є у яке Божий.

2. Яке поволі/ підсіє,/ по волі/ і яве ото Божий,/ які, убозій,/ є путі віри./ У пові ото дає,/ ось і повії, що є у вірі як зіль.

3. Своє оте по уяві/ і усе ото уявою оре,/ як Божий,/ а яке Божий?/ Має ото, повір,/ як Боже Орія,/ своє,/ кугу оре, а повиорює/ окови.

4. У своє оте вірує/ і піднє надає/ у уяви оті волі./ Ось те, уважай,/ під волю є,/ як Божий?/ Путає віру/ і явить по усе ото у Божий.

5. Підвої є ті на неволю,/ повір,/ по нову ота воля/ і уяви оті по волі,/ як Божий/ є кабала./ Поваляє/ і повіє оте Божий.

6. Уява ота воля,/ а по волі/ і яка ДажБожа віку зіль.

6r

1. [23]Це виборе/ усе/ під волю,/ а поваляє віру/ і упущає волю,/ повір,/ понять./ І повіє що по волі,/ уява ота поб`є зло.

2. Як Божий/ у попит се/ по вірі/ поміряє,/ то обере/ і путі усі?/ Опутає віру/ і повіє оту владу.

3. Оці уяви нині бере/ та під віру/ у пам`ять усе/ відає/ і панам нині надає?/ У усі ті наміри/ у суті Божий/ і є як би зло.

4. Як обирає/ по уяві дію,/ під невіру/ є по уяві путі усі,/ у уяви оті і поб`є зло./ А усе Боже Ор/ опасає!

5. Оту бурю/ явить можий/ під нині де?/ Ось у оту біль се/ і путає Божий/ у вік бо зла.

6. Віра/ була,/ яка Божий/ путь бає зіло./ А уяви твої злі/ потає Божий/ і усікає Божий.

7. Яке Божий,/ свояк Божий,/ по уяві/ дає/ і по волі/ у уяві тої Божий є де?

8. Усе поваляє,/ а у путь вірує,/ що поборе/ під нову/ путь Божий?

9. Яке бере,/ підневолює,/ а де ті Божі віки бере,/ у уяві ото Божий/ є по вірі усе?

10. Ото по вірі/ путі нові як/ описує,/ під віру/ є муки підні/ віку.

11. Усе поміряє/ і волею поб’є зло,/ воліє/ і у пам`ять Божий?

12. У віру/ під волю/ путав зло,/ а по вірі/ питає ся?

13. Свою путає волю,/ свояк Божий,/ і путі усі.

14. Ось під уяви/ оті Божий/ і сіє ту Божу зіль.

6v

1. То вибери усе добре, а понині то бере/ своє горе/ під віру./ Побоїща[24] описує,/ а удає,/ пан обирає/ і поборе,/ у уяві оте описує.

2. Уяви нині дає/ і, повір,/ у попит усе/ своє на те побудує./ По нагоді/ гукає Божу озій/ та по на усе/ повіряє, побажай,

3. у свою ДажБожу/ путь усе,/ і по волі/ у уяві має по уму путь усе?/ Понять по уяві усю/ путь се/ і є уява та волі,/ а і у дусі повідає?

4. Усе під путь ся?/ Ось ото по уму усе/ удає/ відає?/ Усе у кебі[25] якось,/ яке описує,/ яке несе/ і має то віки усі/ у суті уяв якось.

5. А як ДажБоже/ підіб`є/ по муки бо злі,/ у кебі злої/ витворює/ уяви оті усі/ і як волю оковує зло.

6. Ото по віки усі/ є під уяви путі малі/ і по уяві путане усе/ дає.

7. А усе по Віді/ і є усе по волі/ як Божій,/ і путі мали/ як волю.

8. Ось, повір,/ повіряє/ у уяви ті пан усе,/ а є своя та уява зла.

9. І уявою не нову кабалу/ повіряє,/ а пута уяви злої/ дає.

10. Своє те повік/ усе понабере,/ у ті покуси.

11. Лає горе,/ а і погорює,/ у уяви оті бо зла/ і путав зло якесь.

12. Ось ото повір,/ під усе/ у своє тобі зло/ є путі усі.

13. У усі віки Божий/ є путі усі/ і дає/ по вірі/ уяви на надію/ у горі.

14. А своє творе/ по волі,/ путає волю/ і отупіє головою якось.

15. По уяві путь се,/ де/ Віда/ опасає,/ а де,/ убозій,/ є горе,

16. уява псує/ і у пута бере,/ і потаврує/ путі усі.

17. Усе є по Божу Орію,/ і путь болі,/ і путі муки бо злі/ якісь.

18. Усі оті оповиє путі воля,/ понадає/ і потаврує?

19. Уяви по волі се/ є тупа віра/ і псує,/ у яке вірує.

20. Яке по вірі/ і по волі як обирає,/ у уяви ті волі / є яке Божий?

21. Ось по наміру,/ повір,/ і яве пута бо злі.

1л. [26]Оце повік Божий/ під уяви щупає нас/ і єство.

2л. Як понині усе/ те нове/ оре,/ під віру/ кому лихо?

3л. Уяви пан надає/ і понову яке Божий/ під нині сіє?

4л. Своє те повіє,/ а уповає/ і лове пан усе,/ яке Божий.

5л. А має Боже Ора/ і має ото Божий.

1п. Піднє усе/ своє відає,/ а під нині усі/ і пообриває посії,

2п. як понасіює/ тупі насії,/ і уява ота псує/ пану ум якось.

3п. Ось ото пан і насіє/ свої ото посії,/ є по болі які.

4п. Ось пан усю/ ту по уму дію/ і має як Божий.

6л. То під волю уяви піднесе,/ у свої ото уяви нині діє/ і є по те воля якась?

7л. Як під уяву усі/ путі волі,/ а помилує/ у уяви оті по волі/ яке, убозій?

8л. Уяви то пана усе,/ яке нині не надане,/ і по уяві ото усі/ є свої ті описи.

9л. І свої ті написи:/ волю/ поважай,/ по волі/ і пуще несе.

10л. Де/ є по убозій?/ По горю/ яке Божий/ є у попит се?

6п. Уяви оті по уяві оре/ і є по уяві Божий?

7п. Підіме як усе/ під волю/ і повіє оте по усе?

8п. Під волю/ ту нині усю/ повіє оте усе/ як, убозій,

9п. під путь ся/ і повіє посії/ ті по віку.

7v

1. Що воля ся підсіє/ і піднесе/ ото по віки усе?/ Своє що посіє,/ у уяви ті під волю/ якісь, як Божий./ Ото під уяви і оковує якось.

2. Повію - посію/ путі усі,/ як Божий,/ у своє те усе?/ Попущене се,/ як у Божий/ путає волю,/ а питає усе/ патика.

3. Світ описує/ у якісь ті описи,/ а по те нині се/ і те/ під усе,/ і те усе,/ і оте усе/ є як віра/ понині усе,/ і волю/ поновлює/ якось.

4. Пам’ятає нині оний/ і у уяві нині обирає,/ а оповідає і описує,/ яке убозій/ під уяви/ ті підсіє/ і під волю,/ яка нині не діє/ як воля.

5. Купава, як Божий, / святі посії/ понині сіє/ і є ото понині усе.

6. У те повіряє/ є піднови які,/ у піднови як Божий/ і підіме яке Божий?/ У уяві те підмалює під волю/ і як ДажБоже/ у своє дає.

7. Явить під вік нині оний,/ по вірі і по невірі/ є уяві яке Божий,/ а під ум ото пана/ і яка воля./ А яка воля,/ є як віра/ у Божий?

8. Своє ото нині нове/ рає/ і по уяві/ понині має якось,/ своє оте пану усе/ і ото насіє./ А має те по вірі/ яке Божий?

9. Під уяви/ є то не нове,/ а яке Боже Орія/ по уяви ті описує,/ як віра/ є як неволя/ якась,/ і як воля є як Божий.

8r

1л. [27]Що під волю/ повіряє,/ уявити під болі,/ є по уяві ще усе./

2л. Ото по оте усе/ є під/ те пану облуда/ під уяви./

3л. По уяві яке бере/ є під усе/ у дусі./

4л. Своє оте у вірі,/ повір,/ по вірі/ і є під нині усе./

5л. Уяви ті пана усі/ є окови,/ а рає/ пан нині се/ якось/ то усе./

6л. Ота уява під/ на те понині уся / є твоя люта воля якась./

7л. Повите уявою/ і те по уяві убий,/ по уяві віре/ як убозій.

1п. Пуще воля/ є по віку се/ під усе,/ а пуцівок[28] бере/ під віру.

2п. Явить пан/ і окови/ які описує,/ і яка убозій/ є біль.

3п. Повіє як Божий?/ Під уяви те і описую/ по вірі/ якось.

4п. Яке по волі/ під надії неуку/ є по уяві оце,/ і описую/ є яке бо зло.

5п. Де повіє/ по те усе,/ на ту уяву і яве Божий/ Пугає ото Божий?

6п. Під усе/ і повіє на оте усе,/ а понині має якісь/ ідеї голі.

7п. [29]Яке повіє/ і як Божий?

8л. Ото по уму нище/ під уяви, що пан несе/ і ще понесе.

9л. Як Божий/ є понині усе,/ ото і наново князюй/ якось.

10л. А під уяви лає/ понову яке Божий,/ як Божий/ кум.

11л. Своє повіє як Божий/ і під уяви ото яве твої якісь/ повії оті волі.

8п. Уяви це пану усе,/ як під нині усе/ під уяви лякає Божий/ під віру.

9п. Понову і путі усі/ і уяв ті піднови,/ як воля/ князя зорі охаює.

10п. Ось ото по уяві якесь/ повите/ і є по уяві ото усе/ уявити ДажБожу озій.

11п. [30] Уявою ті уяви то повік охаює.

12л. Потоме – потянеся!/ Під волю/ оповиє оце усе якось?

13л. Як пану усе/ путь волі,/ по волі/ пану усі/ і ті події?

14л. Спинися,/ тупі уяви ті описує,/ а події не усі/ то описує.

15л. По волі/ яке описує,/ своє те бере/ і оплює.

16л. У уяві то бере/ у опуці Божий,/ а, побажай,/ і у нулі.

17л. Де ДажБоже/ пне убозій/ і упущає волю,/ яку бере.

18л. У віру/ по уяві ті надії несе,/ а піднесе/ у уяви/ ті болі/ і поболіє.

12п. Під уяви/ пан усе/ те піднесе/ і ловко ся/ погуляє біль.

13п. Описує/ на оту уяву яке Божий,/ як волю,/ і як Божі зорі описує/ путь се.

14п. Удає пан Божий/ і путі убозя побирає,/ а путає усе,/ яке бере.

15п. Божий!/ Понабий/ нить сю/ і побери/ погожий.

16п. Як Божий,/ повір,/ поб`є,/ і репане[31] біль поб`є зіло.

17п. Під волю/ і є то Божий,/ а підволює/ те Божий,/ яке, убозя, і тобі зло.

18п. [32]У дію по волі/ і дає убозі зло.

8v

1. /Путає віки, а диво випитує!/ Удає волю,/ а під волю/ є уяви оті волі?/ По волі/ віщує пану Божий,/ а уяви, що усікає Божий,/ і дає Божий?

2. /[33]Під пута болі/ є добре?/ Повір,/ піднє Божий/ під віру/ і посії ті упасає,/ у уяви оті і Божий/ є на оте усе.

3. /І свою якось/ опанує біль/ у дусі/ по вірі се./ А пан бере/ під волю,/ а побажай,/ і під Божий/ як воля буде.

4. /Яке під волю/ підволює?/ У кабалу/ пан-буй/ путі обирає,/ під не болі усі,/ яке Божий/ і поборе усе?

5. /По волі/ поваляє/ і яке обере./ Уявою отою поборе/ не оте Божий,/ а путі волі,/ які обирає.

6. /Як Божий/ у опиті убий?/ У усі оті описи/ поносить Божий,/ а яке, убозій,/ бере?

7. /Під уяви/ і є те по волі?/ Яке обирає/ під на усе/ і путі обирає,/ уповає ото, убозій,/ у Русі?

8. / Уявою тою і поваляє те під?/ Поваляє/ по волі,/ по волі/ і опутає Божий,/ а укоє убозій.

9. /Під волю/ горе уполює./ По уяві те посіє,/ а по волі/ і потаврує,/ а побажай,

10. /де і поборе по усе./ Яве нині диво якесь/ та понесе,/ що описує,/ і пуще обірве зіль.

11. /А де віра, убозій?

12л. /Що поборе/ по уяві/ равля,/ як болі/ і піднабере./

13л. /Та повір,/ уява ота поборе/ уяви ті усі./

14л. /Під віру/ яве ту волю/ і улове те Божий./

15л. /У віру/ по волі/ пан оний/ пнеться?/

16л. /Повір,/ поневір’я/ пан бере./

17л. /Як, убозій,/ понабере/ яке Божий?

12п. /По нині яве ото Божий,/ по болі/ є яке Божий.

13п. /Уповає то убозій,/ та німує те усе,/ у уяви оті віру описує/ і добути бере?

14п. /Підволе/ ту волю/ і побере/ опутане усе,/ і ото описує/ путь бо зла.

15п. /Повір,/ пане-убозій,/ побирає/ понині те усе/ по вірі/ у Русі.

16п. /Яве ото нині усе,/ яке по вірі/ повік насіє,/ уповаю,/ Ор Божий.[34]

9r

1. [35] У оте усе колове/ є по волі усі/ путі віри? [36]/ А віра пану се/ є дія/ під усе/ у вік Божий/ і є добре усе?/ Під віру/ і путає ся.

2. Має ся то нині усе/ по волі,/ а усе ото є Божий,/ уява та повік уся./ Оті уяви, нове те усе,/ і явить, уважай,/ якось./ У міру/ і побажай.

3. Ото, важай,/ упущає усе,/ у свої оті віки/ явити Божий/ і путі усі,/ ум і тьмаре/ пану се./ А питав, яке робе зло..

4. Ось під усе/ повіє та повіє,/ попутав яке під віру/ і під Божий,/ а уяву оту бере як віру./ Ось ото і малює,/ які біси ото усі.

5. Як Божий/ повіряє/ у довірі,/ питає ся?/ По уму то гожий,/ а під волю/ і є як під волі якусь./ У уяви ото по волі і маєта якась.

6. Що під уяви, убозій,/ у потяг Божий/ явить Боже Оріє?/ Почуємо, яке вірою було,/ підбере/ у дусі./ А підсії кабали/ покосе.

7. Віра/ поволі/ посіє оті посії./ Ото по волі/ є уся ота віра./ Свята воля/ посіє те усе./ По віки обирає/ і Божий.

8. Святе повіє/ свої ті посії,/ а путане усе/ тому Орію Божий/ і явить убозій як/ кабалу./ А де/ воля під уяви, питає ся?

9. Впав у пута ся/ по уму на оту уяву усе/ і по віку усе те псує,/ де Божий яке посіє./ Яке Божий?

10. Ось ото поборює/ у вірі Божій/ і є по те горе.

9v

1. У оці уяви, повір,/ у віщі вірує уяви якісь,/ а вище усе/ є під вірою,/ як Божий./ Своє, що посіє і що повіє,/ є своя ця воля./ Під волю/ і упущає волю,/ як Божий.

2. У купі вірує/ у своє і Божий?/ По те Божий/ є путі віри,/ а по волі,/ повір,/ і упущає волю/ якось./ Уяви ото усе,/ своє то Божий/ якесь.

3. Усе те несе,/ повіряє/ і є усе те Божий?/ А як Божий/ путі осяє,/ і має ото Божий/ у мить сю?/ Уява нині надії/ є як Божий?

4. Суто несе ото по усе/ і є ото Божий?/ Путає віру/ у уяви оті волі,/ у уяви оті усі/ і є ота воля якась.

5. Що по вірі/ суще/ пан несе/ у свою ту віру,/ і суще описує./ А волю почавили усю/ і ото не/ є убозі - йо?/ По ото усе/ і є як Божа озій?

6. Уява як мила,/ по уяві і усі/ ті піднови якісь/ є повік усе./ А як, убозій,/ уява ота псує,/ опутав як/ остюг[37]?

7. Своє/ по волі/ і поваляє,/ а не оте псує,/ яке Божий./ Яве ота біль,/ яке віра,/ а яке убозі зло.

8. Доважуй,/ і яке Божий/ у своє те повіє,/ і урветься яке,/ як боліє усе.

9. Як гожий,/ а по усе/ ото горює/ і описує ото усе,/ як уборе се/ у усю оту волю якусь?

10. Уяви ото усе,/ те по волі,/ а по волі/ і псує те усе ото усе.

11. Ось, повір,/ попідвіє ото усе/ і явить усе те Божий.

12. По те Божий/ і путь осяє/ по вірі.

10r

1. [38] Що повипитує ся / під віру?/ Випитав якесь/ і повір`я описує,/ що повії кволі,/ а оповіщує пожиле./ Ось і ощупую твою зіль.

2. Як пан усі/ путі має у вірі/ і побере/ по оте усе,/ а Віда побає зір,/ у уяви оті усі ото поволі і явиться,/ яке Божий/ на ото усе і є як.

3. У своє оте вірує/ і у уяву оту описує/ є яке Божий,/ по уяві і путі усі/ свої ото псує,/ поваляє/ і віру./ Ось ото усе/ і є якесь/ і якось.

4. Дає віра,/ а побажай,/ у попити усі/ і путі уяви є путь усе./ Є віра/ у Божий,/ а по оте по вірі/ є і яке вижере/ віки усі?

5. Своє те псує/ святе поволі,/ а по волі/ і путі усі.

6. Ось по невірі/ і питає ся,/ а по вірі/ є путі у Божий,/ у свої путі волі усі якось./ А опасає/ ото Божий/ під усе.

7. Як описує/ своє те по волі,/ у усе/ тупо гожий/ і осяє ото усі,/ як гожий,/ путі./ А як убозій,/ у які бо зорі або зло?

8. Святе по вірі,/ повір,/ яве оту волю/ поволі./ А по волі і віру./ По волі,/ яка є Божий/ і яка обирає.

9. І у висі те, повір,/ під вірою/ і по вірі,/ упасає/ ту Божу озій/ якось/ повік Божий.

10. Яве святе у горі,/ уяви оті віри/ у опуці усе/ є путі віри,/ а відає, убозій,/ суте, важай?

11. Одізве[39] ото, уповаю, під віру/ святе усе,/ у свою ото віру є путі усі як./ А уявою оте обирає?

12. Одізве як Божий/ і як Божий/ у своє оте описує,/ і є своя ото віра.

10v

1. Що є Божий і яке Божий/ є у піднови, що пан несе?/ Своє ото усе,/ у яке Божий/ і путає у вірі./ Уяви оті усі якісь/ і дає убозій.

2. А у яке, убозій,/ як Божий/ путь осяює,/ у попиті увірує?/ Поважай/ святе/ і повік Божий/ є путі усі,/ як Божий.

3. А яке під уяви/ ось оті насіє,/ то поволі/ і волю/ оту усю/ поваляє/ якось.

4. У своє оте по усе ото вірує,/ і під, важай,/ яке Божий,/ є своє ото пану усе,/ під путане усе/ і є усе оте віра/ як убозій.

5. Під ум/ ось те нині усе/ є яке Божий?/ Святе псує,/ а своє ото є міра?/ А поваляє/ як Божий/ свої ті посії,/ то усе

6. підважуй,/ а повіряє/ під путі усі/ у своє ото усе/ і святе, важай?/ А своя та воля/ є по мірі Божій.

7. У свою ту волю/ описує те усе,/ а є по волі понять усе/ яке Божий?/ А є як, убозій, і попит убий.

[1] сторінка 1r має багато пошкоджених місць (потертості чи замито)

[2] по тексту Рукописа: Боже Ора або Ор Божий. Ор - первісне ім’я власне Отче-Бігу у космогонічно- світоглядному (ВсеСвіти, Святе) розумінні. Звідси – Ору-сини, Ору-сі, що з часом перейшло у скорочені форми: Ру-сини, ру-се, Русь сучасні варіанти: Оріяни, Орійці (а не арійці). В подальшому тексті реконструкції Праві-Словні поняття Вишнього Світу, які зустрічаються по тексту, надаються з великої літери в будь-якому місці у речені. До таких понять відносяться: Ґа – первісне ім’я Матері-землі, Ма-тера (terra), Ра - первісне ім’я найближчої зірки-світила (пізніще – Сонце), а також Ір (Іріє), Правь, Явь, Нав, також Віди. Відносно первісних Імен, як саме імен власних, якими користувалися давні знавці ПравоСловного вірування - Орочі, Рахмани, волхви, Відуни детальніше див. розділ „Національні Духовни Орієнтири” у „Орійська Ідеологія”
https://www.mykola.com/2015-09-30-16-23-11/2015-09-30-16-24-13/47-oriiska-ideolohiia
або: http://h.ua/story/42750/

[3] «кає ся» - фрагмент з 2-3 графем (К?С), що майже не читаються (можливо, були змиті, чи „затерті”)

[4] цей блок-смисл записано з відступом у рядку

[5] блок смисл написано із великим відступом від інших у цьому рядку. В кінці рядка чи написані графеми наче вище і нижче даного рядка, чи то залишок від якихось інших «змитих»(?) рядків

[6] дефект сторінки ?

[7] у пуці (пук) - пук чогось, пучок; у розпуці // Пуцята Вышаціч — кіеўскі ваявода // „І пуця яму нямашка.” (Міхась Лынькоў. На чырвоных лядах (Урыўкі з рамана) // „біля кожного ніка є значок ">" - пуцяєш і вперед”- з інтернету.

[8] наступний блок-смисл записано з відступом у рядку

[9] підвій — 1) коли людину злий вітер продме 2) щеплення на підвіях

[10] блок-смисл з відступом у рядку

[11] смисл-блок із відступом у рядку

[12] ! Сторінка з поділеним текстом. Наданий варіант рядків (в інтернет-версії ілюстративних матеріалів до стор. 1v зеленого кольору – див. http://or-ch-blog.blogspot.com/ ) - версія реконструкції за припущенням, що текст сторінки складається з 2-х стовпчиків (лівий і правий, бо малюнок розділяє рядки на дві частини). Тобто за послідовністю прочитання рядків не 10, а 20. Подібні сторінки в ілюстративних матеріалах в подальшому будуть подані також за варіантом рядка з 2-х рівнів, із можливим позначенням у виносках: ! Сторінка з поділеним текстом.

!!! При подачі у вигляді тексту таких сторінок – кількість рядків, відповідно, подвоюється.

[13] „Як ти мене видиш некрасную, але я красних із того світа побираю: святителей, королей, царей, княжат, гетьманов, рицеров, потужних воїнов,..” —Українська література XVII ст.

[14] NB: питання правомірності застосування поняття ДажБоже (детальніше у «Про метод прочитання та проблемні питання Рукопису» - варіант сполучення графем, що багато разів повторюється в тексті – в силу специфіки написання сполучення певних графем та їх трактування - подібні місця в подальшому тексті позначені затемненим (жовтим) кольором, особливо зі стор. 85v3)

[15] синоніми слову повія: „...лярва, лятва, мандрьоха, моргуха..” http://www.dotyk.in.ua/ualove7.htm

[16] Кабала — (від араб. угода, зобов'язання) / гніт, тяжка залежність / У феодальній Московії 14-18 ст. боргове зобов'язання, що з 16 ст. укладали в письмовій формі/ у юдаїзмі кабала - знання про будову людини та світу (Вікіпедія) // Кабала, -ли, ж. Гаданіе по картамъ. Желех. класти кабали. Гадать но картамъ. Желех. Словарь української мови / Б. Грінченко http://www.hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/21708-kabala.html#show_point // город Кабала-Хазар(близ с.Чухур-Кабала, Азербайджан); Гай Плиний Секунд в "Естественной истории" пишет о Кабалаке - первенствующем городе в Албании, укрепленном городе. Птолемей (I-II вв.) в "Географическом руководстве" пишет о Хабале. Кабала до 464 г. была столицей Кавказской Албании, после чего столица была перенесена в Партов (Барду).

[17] ! Сторінка з поділеним текстом (варіант поділеного прочитання - починаючи з 8 рядка). У перших 7 рядках малюнок поділяє текст на 3-4 фрагменти – чередування тексту курсивом, відповідно, означені ці „поділення”.

[18] виокремлений напис - на сторінці в середині біля малюнку з правого боку

[19] Сторінка, де текст поділено малюнком! Курсивом подані частини тексту, що відокремлені малюнком (подібне – і в подальшому).

[20] Про сакральне значення космізму Віз детальніше див. розділ „Національні Духовни Орієнтири” у „Орійська Ідеологія” http://store.kassiopeya.com/product_info.php?currency=RUB&products_id=507 або http://h.ua/story/42750/

[21] магія

[22] або побай - Баяти Баяти баю, баєш, недок., перех., фольк. Говорити, розповідати. Що говорять, то й виговорять.— Що бають, то й вибають (Номис, 1864, № 7810) //Даля словарь: Побаять

[23] ! Сторінка, можливо, з поділеним текстом (?)

[24] „сонник Побоїще тлумачення сну про побоїще” // Цецорське побоїще // Книга о побоїщі Мамая. Українська література XIV - XVI ст.

[25] Кеба, -би, ж. = кебета. Нема кеби зробить. / Кебета, -ти, ж. Дарованіе, умѣніе, способность. Ех, як би то!.. Та що й казать! Кебети не маю. Шевч. Словарь української мови Б. Грінченко

[26] ! Сторінка з текстом, що поділено малюнком - текст подано за варіантом, який має 2-х рівневий вигляд.

[27] ! Сторінка з поділеним текстом (послідовність читання по ”абзацам” у тексті - ?)

[28] пуп’янок, пуцівок „Зразу нижче порога Сурського — невеликий острівок Пуцівка..” Дніпрові пороги Д.І. Яворницький // „на лівому березі Дніпра поряд з річкою-старицею Пуцівка.” Власівська селищна рада // Пуц – дружній жарт зі знайомими. Пуцівка – прочухан. Словничок батяра // „За це я одного разу дістав сильну “пуцівку” від д-ра Гукевича.” Спогади Михайло Голинський // Пуцува´ти - ретельно чистити.

[29] рядок записано з відступом

[30] запис з відступом

[31] репане мужло, «мурло ти репане», „..на тих прочан некультурних, на їхню вбогую прощу, на репане їх життя, без віри у бога і чорта. ставали ми на котурни..” (Анатоль Німченко)

[32] з відступом записано

[33] !?! Питання: з якого рядка йде розділення тексту через малюнок – можливі варіанти і до рядка 12

[34] у правому куті внизу сторінки 8v – не зрозумілий напис з 3-4 „графем”, мало схожих на графеми Рукопису.

[35] ! Сторінка з можливим поділенням тексту ( за змістом – швидше було написано як єдині рядки зі своїм смисловим поділенням)

[36] інший варіант: ”Ото соколів/ по волі се/ і є путі віри?”

[37] Остюг(?), Остюк, 1) в рослин (arista), тонкий, загострений, інколи колючий або перистий відросток на верхівці або спинці нижньої квіткової луски або (рідше) колосової луски в багатьох злаків. (ОСТЬ — жен. резкая грань, острый бугорок на кости; | щетинистый усик на плевеле каждого зерна колосовых растений.)

[38] ! Сторінка з можливим поділенням тексту з 6 рядка.

[39] Перша графема - незрозумілий варіант графеми, що, здається, зустрічається лише 10r/11,12; 19r/5-5; 20r/5-5.

Сторінки 11r -20v

11r

1. Ото під волю/ де повабили,/ і опече ся./ Під це усікає Божий/ пуще усе,/ а піднє се-/ ото повикуси/ під уяви ось ті усі.

2. Удава путі уяви якісь,/ а своє як віра усе/ та під усе/ як Божий -/ ось оте упасає?/ Суто уповиється -/ то є по волі,/ яка і є Божий.

3. Свої ото усі/ по волі/ путі усі,/ у які вірує/ і у суть усе описує,/ є по уяві ото усе,/ а укоює[1], убозій,/ побажай,/ як Божий/ коник.

4. Яке по волі/ псує,/ то псує/ якось/ і яке є Божий.

5. Ото по волі/ і є під віру,/ а під віру/ як-то усе/ і підпущає се/ як Божий./ І питаю се,/ як усі по уяві кола є як Божий?

6. Уяв кола,/ як і де усе/ є у уяви оті волею,/ а, побажай,/ усе те по вірі,/ як би зорі/ є по уяві якось,/ і путі усі/ дає,/ як Божий?

7. Святе описує,/ а має то по волі/ путі усі/ якось?

11v

1. [2] Що є воля, яку по віку усе/ підпущає се,/ а під віру якесь/ своє ото усе?/ (Під волю/ пуще бере,/ яке і бий усе.)

2. Під волю/ якось/ і попит усе/ підпутує се,/ як Божий/ є як би зіль./ (Ось те і псує,/ яке убозій/ копає усе.)

3. Уяви оті і повір`я/ якісь/ є тупе усе,/ ото і описує,/ яке бере/ у своє те поки./ (Уяви ті усі:/ по волі якесь і якось.)

4. Свої ті повір`я/ по малу у волю унурює/ і псує те усе,/ як псує/ і своє те усе./ (Путав,/ ото і понесе/ оте оний.)

5. ( [3] Кука [4])/ Диво се якесь/ своє оте нанесе/ у святе/ і повіряє/ якось/ куксою./ (У путі вірує,/ а під усе бере зло.)

6. Ось по невірі/ та під уяви/ яка віра/ путана ся/ і діє по волі як.

12 – відсутня

13r

1. Ота віра під віру/ має ще посії?/ Під волю якесь/ своє ще посіє/ і підволе/ віще по вірі,/ яке є сущі посії,/ у купу злу.

2. Як поваляє/ по волі,/ яке мали/ під те по усе,/ ось і кабала/ під усе,/ ось те і описую./ Своє ото/ насіє,/ як Божий,/ і дає/ усе.

3. Дає/ усе,/ як по вірі,/ під Божий,/ а уява нині не дає/ суть віри,/ повір,/ ось оту під усе,/ і усе те описує/ у ті посії,/ як горе.

4. Своє як посіє,/ ось ото і посії/ є уяви оті і повір’я.

5. Під віру вікову/ підсіє/ оті підсії./ Ті по волі/ кущі посіє/ і свої ще посії./ Уяви ото по волі/ у пуці волі якоїсь.

6. Ото по горю/ як віра/ і як Божий,/ і святе поваляє/ у мить по усе,/ у уяви ті повір’я,/ і, важай,/ у попит усе/ як.

7. Як описує/ своє те усе/ по волі/ якось,/ своє те несе/ і як/ волю якусь?/ Ум то по вірі/ і оковує Божий?

8. Під уяви описує,/ а своє те описує/ і оту віру псує/ у те на нить усю./ А удає,/ явить пан усе,/ як Божий?

9. Вилікує усе/ і піднесе,/ по волі/ як можий/ ось у ту волю усю?/ У уяви ті по болі/ і є кабала якось.

10. Диво оті посії/ то описує,/ має те у віру і віре усе.

13v

1. То є Ява ДажБожа,/ а по оте і, важай,/ і Яву оту опасає те повік./ Уява ота волі/ уяву оту псує,/ а уява і путає Віду.

2. Уява твоя,/ своя та воля,/ повіє у кабалу/ і яве ото поволі / пуще волі/ повите усе.

3. Своє те упасая,/ світ віку/ упасає?/ Уяву оту псує/ і путі віку усі.

4. Молоді/ по нас/ яви ту Віду,/ яви Божий,/ яви і ті підсії/ свої на те усе.

5. Своє утішає/ як і Божий?

6. [5]Оце воля, як Божий,/ і воліє пуще усе/ під волю якусь./ А маєте усе/ під віру,/ своє ото усікая,/ як ДажБожі віки.

7. Як убозій/ уяву ту булу/ описує?/ Своє те, повір, усе/ яке описує./ Твоє те усе, а як Божий/ підвій.

8. Уява ота і псує/ яке Божий,/ ось яка, убозій,/ суть волі./ Яве ті посії/ і уяви ті волі як?/ Як усе ото Божий?

9. Ото по оті муки/ яве оту біль/ і потаврує/ усе та біль./ Ось/ повії/ оті і оголює,/ а під уяви/ і свої путі усі.

10. Ось/ волі/ посії/ ті, пане, усі/ є тупа віра/ і кабала.

14r

1. Що повіє як Божий,/ повіщує воля,/ а підважуй/ яке Божий,/ як, убозій?

2. Уяви суть нині се,/ де уяву зужий/ і повіє те?/ Світ упаси,/ якого/ яве та воля!

3. Ось яку Божий/ волю посіє,/ а те по уяві рає,/ яке Божий/ у волі воліє?

4. Гоє по те по горю/ ту уяву,/ але/ під усе,/ яке Божий/ і яка віра віку ся.

5. Своє те по волі, / яке обирає,/ як біль і яве/, своє ото і влове.

6. Ось по волі/ є у уяві зорі,/ у уяву ту вірує/ і, уповає, у вірі/ має путь се.

7. Яве оте по уму/ яке, убозій,/ попит се.

8. Диво під усе/ і цяця по волі/ під віру,/ а пан вірує,/ усе те Божий/ дає?

9. [6]Диво якесь/ і повіє якось,/ уява ота і оповиє якась./ Своє ото упасає, то і важай у дусі?/ Під уяву ото і є усе якусь.

10. Свої ото повір’я/ по віку,/ під уяви ото усі/ і помикає ся,/ як воля укоси укосе./ Уява та і псує укоси.

11. Як повіє ті посії,/ де по волі/ укосе/ піднє усе,/ яке бере/ у своє ото усе?/ Ось те нині усе тасує?

12. Уява нині є Ний[7]?/ А пан усе/ те нове оре/ і понесе/ ото посії ті усі./ І повіє як би лихо.

13. Дивак Божий,/ посії/ ті описує/ та псує/ ось те нове якесь.

14v

1. Щек[8] се погожий -/ ось це є вік, убозій?/ Уяви оті усі підсіє якісь,/ ось ще по вірі/ як Божий/ ту волю / усікає, убозій.

2. Явить по горю,/ як псує оті підсії./ Уява ота / псує,/ питає ся?/ Уява ота псує ото усе,/ оповило/ яке Божий.

3. Ось описує якось,/ як Божий/ по путі усе./ Ось та суть є Божий,/ як усе ото описує?/ Ось те і псує те усе якось.

4. Ось оті усі описи,/ то під уяву/ усі ті підсії./ Під уяви та під віру/ ось ото усе/ як барви якісь -/ якось уяви оті усе укидає[9].

5. Уява та є під усе,/ яке є Божий?/ У уяву ту повіряє/ по те усе/ і своє ото псує,/ і яке Божий,/ і путає віру/ уява ота усю.

6. Своє/ ото усе/ і повіє те усе,/ опутає усе./ Повіє ті посії,/ а якісь і укосе якось./ У попит усе/ і кописка[10]/ їй?

7. Яве ось те під усе,/ повіє/ ото усе,/ косою як/ усі/ віки усікая,/ а вітія опише./ Уяви ті описує,/ які підсіє/ як горе якесь.

8. Повіє/ те під віру/ як Божий./ А явить підвої якісь / як Божий?/ Яка воля, як ДажБоже як би у зло?

9. Якось/ то і посіє/ путі волі, як зіль./ Як попит єси.

15r

1. [11]Ото під віру/ піднесе/ оте/ по болі усе./ Під се/ по оте і волю дає,/ підносе/ як Божий.

2. Уяві оте повіряє,/ своя то по вірі/ і воля се./ Явить миру/ під усе/ ту волю усю.

3. Своє те Божий -/ своє/ оте/ і упасає/ ото/ усе/ якось./ А як Божий/ по волі/ путає усе?

4. Удає по не Божий,/ а повіє як Божий/ і опалює,/ удає воля/ путь Божий/ добула?

5. Свої ото посії/ оре/ під віру/ і путі усі./ А як Божий/ путає усе/ якось?

6. Як посії/ твої/ те Божий/ і покосе./ Удає Божий/ у уяву ту набуде?

7. Як Божий,/ під те Божий/ і путає усе./ Підвої/ ті нові/ путає усе.

8. Під уяви путі усі/ у оту волю то Божий і дає./ Як, убозій,/ є путі волі се?

9. Випитує убозій,/ а світ Божий/ і повідає./ Має як Божий,/ у поталу[12] і дає усе.

10. Усипає убозій,/ а попутно усе/ і уявить під усе./ А де Божа озій,/ як воля покидає?

11. Явить Божий,/ яве оте Божий/ поле,/ де сіє./ А повіряє/ і по вірі відає де?

12. Своє ото міряє/ під вірою./ Ото по нову і оре/ посії?/ А путає Божий/ і підюжуй[13]?

13. Ось те підумалює/ як віру,/ під нині се/ і путає ся/ у яке убозій./ І де те усе/ є під віру/ і є під уяви ото усе?

14. Уяви оті по уяві/ то описує,/ а поваляє/ як Божий,/ і пута обирає./ І є усе ото воля,/ як віра/ кому у зло?

15. Своє оте/ по вірі/ побажай,/ а псує/ та воля/ кебу[14] ту усю.

15v

1. Що є вірі мірою,/ у миру під усе/ і поважай,/ а як ото побий/ уяви ще по вірі якісь?

2. [15]Додає по вірі/ віру,/ а вириває/ Ор Божий/ і путає усе/ ото убозій, яке бере.

3. У путі вірує,/ як Божий/ світ віри,/ і явить невірою/ у уяви ті Божий.

4. Які, важай,/ і повіє то усе,/ а під волю своє отсіє/ у святе повіки.

5. Уяви оті повір’я,/ повір,/ і є повір’я,/ а суте по вірі/ путі усі/ дає.

6. Святе пану се/ повите усе/ і є то Божий./ Уяви оті/ і упасає/ Ор Божий.

7. Не уяви усі/ повижере,/ під уяви/ діє/ по усе/ і ідеї/ описує/ у оту міру/ влади.

8. Ось ото по вірі,/ повір,/ і воля,/ важай,/ у уяви оті усі/ є під волю,/ як Божий.

9. У уяви оті по волі випитує волю,/ а по волі/ помалу/ і повиє якось,/ те убий.

10. Де вірує,/ по вірі/ є путі, важай,/ і путі усі/ у світ Божий.

11. А де воля,/ важай,/ є по невірі,/ по волі/ як Божій/ і путі усі.

12. Як Божий/ є путі віри,/ по волі/ і є по вірі.

16r

1. Що є у Яві понову якось/ і своє що пан сіє,/ є у дусі то Божий./ А віщу псує як віру,/ усе псує/ і яке Божий/ якось./ По вірі/ вирве зло.

2. Усе описує та описує,/ уява утілює усю/ ту волю/ під віру/ у уяви які се?/ Витіви якісь/ свої се./ Уява нині дає віру якусь.

3. Усікає віру/ під не болі,/ а уява та псує,/ своє усе те, важай,/ а повіє те усе/ у суть ДажБожу?

4. [16]Як убозій вік -/ ось і панує біль віку.

5. Ото повіряє,/ а по вірі/ і подає/ усе/ тупе,/ під уяви путає усе./ Віще псує,/ ото/ усе/ і отсіє.

6. Уяве під Божий/ якось те усе?/ А уява нині надає/ є яке нині нове/ як/ Божий?/ Як є ото уявою Божий?

7. Як Божий/ кабалу посіє/ якось ту усю?/ Де/ посії?/ Де/ Божий/ оковує у біль/ світ се?

8. Під уяву оті і посії,/ ось/ як, убозій./ І сіє/ те усе/ під уяви якось./ Яве оту волю/ як Божий.

9. Удає Божий -/ ось ото і Божий?

10. Ото віри віра,/ як було усе, є кабалою?/ Вищі посії оце повале,/ у суще повіє нице усе/ і явить біль.

11. Дива то описує,/ своя та воля/ повита уся,/ уява та упасає/ путі усі/ і посії/ ті упасає.

12. Якось/ у пові/ те упасає/ під путі усі,/ а під оте під усе/ і під уяви/ ото появиться як?

13. У своє/ тупе вірує/ і у кола/ якісь/ підносе.

16v

1. Що у порі гожій/ і яве ото по вірі,/ а по що повале,/ по що пану се?/ Дає/ ще повинити ся.

2. Ось оте, повір,/ ось/ те усе/ повії ті і псує. / Своє/ те/ по уму путає віру,/ а під віру і усе.

3. Ось те і псує/ якось/ повії усі,/ своє оте усе,/ а по усе ті посії/ твої підняти.

4. Як по волі/ попутає віки усі,/ а пуще віку/ повіє оту волю/ у кабалу?

5. Ось ото і описую,/ описую ото усе/ і повіряю./ По волі/ ось оте описую,/ яке і убий.

6. Удає віру,/ а по те горе/ і уяви утаює усе,/ по те горе/ і є по волі/ яке ДажБожа озій.

7. Що повіє, питаюся?/ Посії, що посіє,/ є свої ото посії,/ попечене усе/ у дусі.

8. Яке Божий/ і поваляє./ Ось як Божий/ попутає усе,/ святе і поборе/ по вірі,/ під волі уяви.

9. Яке під усе/ явить Божий?/ Яве те Божий/ поволі/ по вірі/ путі віри/ ото усі/ і по муки усі.

10. Світ псує/ і упасає якось./ Ось те і описує/ у попит усе./ Має ото убозій/ путі віри,/ а путає ся.

11. Уяву ту усю ото Божий/ по те псує/ і дає Божий.

12. Як Божий/ ось те усе/ є уява ота у вірі/ повіки уся.

13. Диво те обирає,/ а уява говоре о горі.

17r

1. [17]Оце під уяву як усе,/ яке бере бо зло,/ у усе, яке обере,/ і повіє зло/ у явища усі якісь,/ у суще віку/ повіє ще./ Уяву оту описує,/ як віку се/ велику путь усе.

2. Усе, яке бо зирю,/ і погоїться./ У уяви ті під усе/ своє як бере,/ у путь уяв якось,/ як віру/ у уяви оті по волі,/ своє, як пута уяв,/ і викидає.

3. Помалу/ вірує/ і описує/ у своє як/ би зло/ уяви ті віри/ і, повір,/ у уяви ті повіє зло.

4. [18]Ото повіє онде/ під волю/ свою ту воля./ Сваре/ у волі Божий/ і вище усе як зло./ А дає уява зло/ у сущі посії,/ ось що є убозі зіль.

5. Ось пан то описує/ путі усі:/ по вірі/ і під віру,/ а упущає віру/ і є пуще біль якось./ Яке ДажБоже/ є опутане се у своє якесь?

6. Ото під уяви/ своє це/ і повіє,/ своя та пану віра/ і поняте на усе.

7. Ті піднови/ у своє те описує,/ по волі як під усе/ і у тіні що описує./ Як піднє/ вище по вірі якось?

8. Як попсує/ яке усе пан бере,/ де побере/ істи[19] посії?

9. Дивися,/ у попит уяв/ уява,/ яка буде,/ по усе ще і поб`є зло.

10. Яке бере і понабере,/ як піднє віри,/ і дає убозій/ усю злу волю.

11. Уява ота по волі/ у пута бере,/ а явить Божий/ поволі,/ яка гожа озій.

12. Ось по віки/ усі/ і повіє ота уява зла.

17v

1. Що повік воля/ по вірі ця упасає -/ віщує се як Божий,/ а яве кабалу якусь.

2. Ось піну несе/ і тінь невіри,/ опутав у кабалу./ Явить воля/ вік Божий,/ явить і біль.

3. Воля, як у гузі[20] зло,/ у вік Божий/ явить біль,/ а вилікує Божий:/ оповиє путь волі/ у миле волі.

4. То повіряє/ оце по волі,/ а упущає волю/ і волю поневолює,/ уяви ті нині несе?

5. Оспівали/ по волі,/ яку волю пан несе,/ ото і поваляє,/ як обере/ путь ся.

6. Винить Віду/ і віру,/ а є уяві то Божий./ А у горі/ у уяві ото Божий яке?

7. Діє у вірі/ по те нині се,/ що вижирає/ пан віру./ А відає де/ Божий?

8. Своє те нині усе,/ ту по вірі/ волю,/ якось/ і повилікує Божий/ у дусі.

9. Ось поневолює/ під волю/ і тупа воля,/ по волі ото Божій,/ є волею?

10. Висотує віру,/ а явить невіру./ У уяві те горе,/ уяви ті волі,/ яка вижирає і гоє зло.

11. Своя та пана уява/ своє те і вижирає/ і путає неволю/ по волі.

12. У висі/ і по висі/ то не Божий,/ а попутне усе/ є волі/ по вірі.

13. Ось та невіра/ по болі/ і поваляє/ путі волі,/ по те і віру/ підневолює.

14. Вольові/ оре/ уяви ті нині волі,/ повіє які Божий/ і явить неволю/ оту/ по вірі усю.

15. Усе по вірі/ путає се/ і по нині те усе/ по нову/ у уяви оті віри/ є уяви оті неволі.

16. Уяву ту поневолює/ поволі,/ уява та неволі/ і опутає волю./ Уява ота поневолі і яве зло.

17. Своє, убозій,/ де бере/ піднє,/ як волю,/ у своє ще побажай/ і путі горя.

18. Уяви оті віри/ є пану невіра/ у волі,/ а по волі,/ як віра/ падає,/ є у вірі нині надія?

19. Як убозій/ понесе/ своє, важай,/ у путі віри,/ по волі і повіє зло.

20. Ось те нині усе/ і яве ті нині усі/ поневір’я,/ поволі/ під уяви/ у вік Божий.

21. Вабило/ під невіру,/ під волю у вірі?/ У вірі/ під напити усі/ і упущена віра,/ як Божий.

22. Світ на нині/ яке бере,/ понесе/ те на невіру,/ понині воля/ є путі нині усі/ і путає усе.

23. По те нині усе/ уяви ті невіри/ побирає,/ уяви ті нові і є зло.

18r

1. [21] Що кара ДажБожа якась,/ як бере віку нице/ і усе вибирає/ ось те по малу,/ а яке обирає/ і угоє зло/ у попит се?/ Уму путь горя/ є кабалою.

2. Уява ота підмалює/ і світ по волі,/ і посії ті посіє,/ уяву ту побалує/ як Божий/ якось?/ А по волі/ і укаже озій?

3. Своє те по вірі,/ повір./ По птасі/ увірує пан се/ у світ по волі/ якось?/ Ось ото і побере зло.

4. Повиоре,/ потаврує/ і втне віру -/ усе те поволі/ явить убозій.

5. Оте повір’я:/ під віру/ путає Божий, -/ у путі волі/ і уполювали/ по уяві зло.

6. Усе описує те по вірі,/ як ДажБожу/ усю оту волю/ у попити усі,/ а яке обирає/ і яке бере,/ як боліє?

7. Уяву під віру/ і під Божий/ путає усе,/ під волю якусь/ і ковиляє якось./ У яку волю яке Божий?

8. Світ по вірі/ є путь волі./ Волю гукає усе,/ а яве ту біль якось./ І як уборе се?

9. По волі/ попутає біль,/ а у уяви ті під болі/ є по усе тобі ліки?

10. Як бере/ під віру/ своє те по волі,/ і воля ся є як Божий?

11. У диві оте побажай/ оповить по усе,/ у попит волі/ і повирує/ зло.

12. Ось і поб’є зір,/ а путі малює,/ як Божий,/ і світ описує/ у путі усі.

13. У горі/ під Божий/ путі бере/ і є путі болі./ А уява ту біль/ як боре?

14. [22]Ось понять по усе те побажай.

18v

1. Ото воля яка/ під віру,/ ось оте і під усі/ уяви оті по кабалі./ Копає буле,/ копсає[23]/ ось оте як зіль.

2. І свині нині дає/ віру/ уявою Божий,/ а під се й/ уява та під усе./ Світ описує,/ а свої ті описи/ дає у зло.

3. Віра під усе/ світ осяє,/ а світ осяє/ по те і упасе./ Світ під усе/ своє тобі зло?

4. Своє ото упасає,/ а є своя туга усе,/ і світ описує,/ а усе те по уяві,/ усі кола,/ які бере.

5. Ось і уповає на надію,/ ось те і опася,/ а свале/ ті посії,/ свої ото по волі,/ як Боже Ор/ угоє зло?

6. Свята віра, повір,/ яве оті посії/ і свої ті нині надії/ посіє,/ де/ убере/ ось те горе.

7. Ось по волі / як віра/ повіє і яка,/ своє те умале/ як Божий,/ свою ту волю,/ як горе/ якесь.

8. Ото мало волі/ під/ і опущав усе,/ а як бере віру,/ у куксі[24]/ є суті міра,/ і усе тобі зло.

9. Уява та, повір,/ своє ото псує./ Своє те псує/ і ось ота воля,/ як уява та уся/ якась.

10. Ось твоє,/ яке під усе/ як би зирю,/ уся та воля/ і оковує зло[25].

19r

1. І що повіряє,/ своє як описує/ і святе під усе/ якось ото описує,/ у своє ото і описує/ світ усе,/ як Божий/ є кописка[26] ся.

2. Як під усе/ по вірі/ є усі/ оті опуси,/ по волі/ якісь оті описи/ і є повір’я якісь,/ які Божий/ якось/ ото усе/ дає/ і погоє усе.

3. Відає по невірі,/ а під усе/ є ото як Божий,/ по волі/ як віра/ є ось та уся.

4. Світ віри бере,/ як Божий/ є у попит се,/ і під усе/ є те по горю?

5. Уяви оті посіє/ і ото описує/ у своє те усе,/ яке Божий/ додає[27].

6. Усе під віру,/ а під усе,/ як Божий/ уявити у суті описує/ і є яке гожим.

7. Досвіт,/ уповає,/ ті усі/ пута убере,/ а кумира/ побий/ у яке горе?

8. У вірі/ повіряє/ як би то усе,/ і яке було/ повіряє,/ і у яке вірили/ під усе?

9. Своє ото, повір,/ якесь./ Ковиряє/ ось/ ото по усе та описує/ є під яке Божий.

10. А як Божий/ потаврує,/ по волі/ і усе те повіряє,/ повір якось.

11. Своє оте описує,/ у своє ловке усе/ по волі якесь,/ а питає усе як.

12. Усе те, повір,/ по вірі є,/ яке є Божий/ і яке Божий воліє.

13. А у Віді уявою путі віри/ у суті і повіряє. [28]

19v

1. Що у уяві побажай/ і є путі віри,/ а по що пан відає,/ у уяві що понесе і що усе то описує?

2. Свою/ ту/ описує/ тупу волю,/ а удає віру,/ у своє те поведе,/ а ступає усе/ у які обриви зла?

3. Уява ота нині усе/ повале яке є Божий,/ у своє те поведе,/ усе ото вела/ як у Божу озій?

4. Ось і отупіє,/ і попутає усе,/ своє ото і малює,/ як Божий,/ а яке Божий?

5. Святе по усе/ своє оте псує,/ як Божий/ у квіті усе/ є своє оте.

6. Ось повіє усе/ те по вірі,/ а путі волі/ повипитує усі/ де?

7. Усе по уяві оре,/ а, побажай,/ і путає віру.

8. У оті висі/ ото понесе/ своє,/ яке по волі,/ і своє те упаде/ у окови злі.

9. Ось, повір,/ у уяви ті усі/ повиорює/ усю оту волю/ і поволі/ явить се, у яке і як вірує.

10. Як гожий,/ а повиорює/ яке гожий,/ у свої ті уяви і рає/ усе,/ а уяви ті і побий.

11. Святу волю,/ яка у горі,/ має ту по вірі,/ а як Божий/ є у путі віри,/ і гоїте бо зло.

12. Витіпає/ і явить по муки під усе,/ яке Божий/ мурує/ уявити Божий,/ як ґазду.

13. Ось нині де/ є суть по волі/ і має ото усе,/ усе оте віри/ у суті бери/ і є усе оте по вірі/ і усе ото Божий.

14. [29] А у уяві отої поваляє пан Божий/ і є путі волі?

20r

1. Те, яке по віку сіє,/ оповіщає се/ пан нас,/ є своє ото по волі/ і своя ота уява нині усе,/ яке по мірі/ і погожуй.

2. Пугає як/ нас,/ і питає нас,/ а є по уяві ота воля/ у віку Боже Ора?/ Своє ото по усе/ путає уявою як усе,/ і по уму охаює по усе.

3. У світі нині усе,/ уповає,/ є повік Божий/ під ум,/ у своє по усе/ є пану се,/ а є ото по нову кабалою,/ як бере біль.

4. Уяви по волі/ і є воля ота нині уся,/ у умі оту волю і понесе.

5. Що по уму путає се,/ уповає, то є уяви у Божий,/ а нище се понині юний/ уяви, що понесе/ і під Віди у Божий додає[30].

6. Уповаю на надії/ уяви ті по вірі,/ а свята воля/ і понині се,/ як Божий/ по усе./ Поважай/ яке Божий.

7. Уяви по уяві є,/ а лає під вік,/ як Божий/ по уяві ото оновлює,/ і по волі,/ яке малює/ і підмалює,/ є у уяві ото Божий.

8. Де по уяві як убозій/ є по нову,/ і оре /понову/ як/ усе?

9. Оці по уяві канони дає/ під ум якось,/ у святе, по нас,/ своє те понесе/ і у своє упущає се/ по уяві ту волю якусь.

10. Уяви по уяві Божий/ і по мірі/ у диво як усе, що по уму є як Божий,/ є пану оте є уява якась./ По уяві ото усе,/ як описує/ оті висі.

11. Як повік/ своє оте наново якось,/ ось те посіє/ і своє/ ото і піднесе?/ А як побажай,/ по волі і микає ся?

12. Під „мужай”/ по нову якось/ і уяви оті пана усі?/ Уяви ото по усе оті описує,/ а своє ото нині усе,/ як Божий,/ у око обирає.

13. У уяві побажай/ і повирує/ по миру понині усе,/ а оте і понесе.

20v

1. Це Боже дає і бере,/ мою утому гоє,/ а під усе ще уяву чи уяву пана се/ вище упасає./ І у своє ще усе/ повіє ліки усі,/ у мощу усю якось/ пуще се.

2. Доводи/ ось ті, важай,/ понамалює,/ а поваляє/ і поважай/ по напити се?/ Уяви ото голі/ є по волі,/ по муки Божий/ і яве ото усе.

3. Уяви ті посіє/ і підіме те поволі/ під волю,/ попутає се/ свої оті усі/ посії,/ ота воля під усе/ у святі посії.

4. Під уяву/ вірує/ у Божий,/ а під волю/ є яке Божий?

5. Ото під волю/ і цю воля повале,/ уявити віру/ під мале/ є під ум дія,/ оце під уяви яке посіє./ Уяви оті по усе/ і попущає се/ якось.

6. Як увижає озій/ і є, уповає, путь се?/ А як обирає/ понову путь усе,/ під уяви діє/ і понову дає?/ Пугає,/ а оре путі Божий.

7. Під уяви путає ся,/ під уяви/ і питає ся,/ яке Божий,/ а піднови усі/ ото несе/ де?/ У диві Божий?

8. Під бузой/ по уяві і рає болі усе,/ а під уяву/ бере/ по усе,/ яке Божий/ кидає.

9. Ось то описує/ те нове/ як/ усе,/ а по уяві/ і питає ся?/ А поваляє,/ під яке/ своє/ ото усе,/ охаює сурово?

10. Під уяви ті Божий/ по уму опутає се,/ а поваляє,/ яке/ Божий/ псує,/ по вірі не оте усе?

11. Уява та, важай,/ понесе/ пуще волю/ і поморе усе.

[1] => {укоїти}

[2] ! Сторінка з поділеним текстом (за змістом – поданий текст поділено не на стовпчики, хоча відокремлені з права висловлювання швидше є певні уточнення (пояснення) до думок у кожному рядку, що написано зліва від „стеблини-поділення”). Отже, припущення: лівий стовпчик можна вважати єдиним текстом, а з права (курсив) – пояснення, які не уявляють собою окремого тексту і водночас не дуже співпадають із змістом – тому ці части рядків взяти у дужки ( ).

[3] зліва окремо від тексту (на полях)

[4] кука, кукса, куксить и пр. см. кука. — II. кулак , кукиш, кукса кулак , блр. кука кулак , др. русск., цслав. куконосъ горбоносый , болг. кука крюк, костыль , сербохорв. ку̏ка крюк , словен. skučiti гнуть , в. луж., н. луж. kokula изгиб, крюк . Родственно лит. kaũkas шишка, нарыв ,… (словарь Фасмера)

[5] Текст з 6 по 9 рядки має поділення малюнком.

[6] подальший текст поділено малюнком

[7] Ний (зап.-слав) или Вий (вост.-слав.) - бог навьего подземного мира и посмертный судья Древняя религия Славян / „Небесный Бог-Покровитель Морей и Океанов.- Бог Ний всегда изображался с Священным трезубцем в своей правой руке” http://wiki.radosvet.net/index.php?title=%D0%9D%D0%B8%D0%B9

[8] „Одне із сукупності змістів імен Щек і Хорив - це сторони світу: Щек - «щезати», напрямок, де сонце щезає” http://presscenter.ukrinform.ua/view.php?links=4942 //„...два імені, Щек і Мелтей, означають те саме – “змій” http://wek.kiev.ua/uk/%D0%A9%D0%B5%D0%BA

[9] або інший варіант останнього речення: „Під уяви та під віру/ у Сотіс/ і як бере вік се -/ якісь уяви оті усе укидає.” – більше див. Ілюстративний матеріал реконструкції сторінки 14v ЧК. (Щодо питання багатомірності тексту Рукопису) .

[10] кописка, копистка - палка якою колись мішали білизну при виварюванні ,– лопатка з дерева для розмішування чого-небудь при приготуванні страв , / прізвище / Кописка - селище (Kopiska , Gmina Baranów (powiat grodziski) // „А КОПИСКА та е КАПУСКА - кисело зеле с ориз”

[11] ! Сторінка з поділеним текстом.

[12] З'їдання, приниження // Лихоліття, лихо, біда.. (?водночас - санскр. potala, potalaka, pautalaka), в буддийской мифологии название рая, где обитают Авалокитешвара и Тара // Дворец Потала (тиб. : པོ་ཏ་ལ, кит. 布达拉宫) в городе Лхаса в Тибете — царский дворец и буддийский храмовый комплекс.)

[13] підштовхувати, підштовхнути, попідштовхувати, підюжувати, підюдити..

[14] "мати кебету до ..." у смислі "мати хист до..." , Мати кебету – бути розсудливим, мислячим. (Тлумачний словник ua_etymology: кебета ); „ще треба мати кебу вміти порозумітися” або „треба мати в голові кебу” / прізвище /

[15] ?? Проблемні місця Рукопису (15v/2-1) –незрозуміла перша графема (щось подібне ще див. 17r/4-1)

[16] Останній рядок уступу, що написано з відступом (посередині) – подібно як і на стор. 1r (!), 8r, 9r,

[17] Зверху над текстом (відокремлено) написано рядок за допомогою якоїсь іншої абетки.

[18] текст у рядках 4,5 та 7 поділено малюнком.

[19] „Во пустини, во яскини, а треба всім знати. Що то Бога іста Марія Пречиста.” // „Ісус Христу Богу істу” - Стародавні українські колядки Коляди. – Жовква: Печатня ОО. Василіян, 1925. - 80 с. //« Та поки я відслужив, батько помер, а він тепер говорить, що я мав служити тільки за різи, а істо мав батько віддати... // Старий Яромир Синюта дав сина на десять літ служити за істо, не за різи...” - Яке було істо? - Тридцять кун. - відповів смерд” Антін Лотоцький. Княжа слава http://exlibris.org.ua/kslava/ks21.html

[20] гуз - гузно (гуза "нижний конец снопа; зад, гузка у птиц", гузно "зад (животного)", гузло "нижняя часть снопа", укр. гуз, блр. гуз, болг. гъз ).

[21] текст рядків 1-3 поділено малюнком.

[22] Рядок записано з відступом (посередині)

[23] ко́псати — копа́ти, сапати // копсати — зп. гл. сп. бити; СЛОВНИК ТАЄМНОЇ МОВИ УКРАЇНСЬКИХ ЛІРНИКІВ ТА ШАПОВАЛІВ

[24] Кукса (з первісного кук се – схоже анг. cook як не тільки „кухар”, гол. kok – до цього і кок, як певний варіант зачіски , що має фалічну ознаку) и, ж. Залишок покаліченої або ампутованої руки, ноги, пальців. – звідси, схоже, і кукиш (кука - кулак, сжатая ладонь. , кулак с пропуском под указательным большего пальца, непристойное движение.

[25] або інший варіант: „Ось твоє/ яке під усе/ як би зирю/ і уся та воля/ у Києві зла”.

[26] Копистка, -ки, ж. 1) Веселка, деревянная лопатка для мѣшаніи тѣста. 2) Лопаточка. http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/23968-kopystka.html